РИНКОВА ЕКОНОМІКА: СУЧАСНА ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА УПРАВЛІННЯ

СТРАТЕГІЧНИЙ ФОРМАТ ПЕРВИННОЇ МЕНЕДЖЕРСЬКОЇ ОСВІТИ

Е. А. Кузнєцов — 2024-10-29

У статті представлена позиція щодо характеристики стратегічного формату первинної менеджерської освіти, яка включає програми бакалавра і магістра в системі діяльності ЗВО (закладів вищої освіти) України. Визначаються особливості розвитку менеджерської освіти в незалежній Україні та історичні джерела певних тенденцій з минулих періодів. Показана роль наукової школи НОП (наукової організації праці) та її відокремленого напрямку НОУ (наукова організація управління) на розвиток професійної системи менеджменту. Формується система доказів необхідності закріплення за первинною менеджерською освітою фундаментального статусу, що визначає фундаментальний (бакалаврат) та функціонально-спеціалізований (магістратура) характер освітньої підготовки кадрів менеджменту. Пропонуються форми функціональної спеціалізації та, як приклад, наводиться характеристика магістерської підготовки за функціональним профілем «аналітичний менеджмент». Також визначаються особливості бакалаврської освітньої підготовки кадрів менеджменту, яка розподілена на економічну і менеджерську фундаментальну підготовку здобувачів. Приводиться приклад такої бакалаврської підготовки із визначенням певних концептуальних позицій, які направлені на забезпечення первинної фундаментальної підготовки створення потенціалу для майбутнього спеціалізованого адаптаційного навчання кадрів менеджменту упродовж усієї їх професійної кар’єри. Акцентується особлива увага щодо розвитку управлінської науки в сучасному університетському середовищі. Пропонуються напрямки розробки мотиваційних механізмів щодо забезпечення фундаментального статусу науки менеджменту та інноваційного спрямування практики сучасної управлінської діяльності. Запропоновані системні базові пропозиції щодо подальшого розвитку первинної менеджерської освіти в контексті процесів капіталізації інтелектуальних людських ресурсів.

КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНОГО МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ БЕЗПЕКОЮ НА ПІДПРИЄМСТВАХ СФЕРИ БІЗНЕСУ В УМОВАХ ВІДНОВЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

В. А. Власенко — 2024-10-29

У роботі обґрунтовано методологічні та розглянуто прикладні рекомендації щодо застосування концептуального підходу до формування ефективного механізму управління фінансовою безпекою на підприємствах сфери бізнесу в умовах економіки відновлення. Узагальнено онтологічний зміст наукової категорії «фінансова безпека підприємства» на макро- та мікрорівнях. Уточнено складові системи управління фінансовою безпекою підприємства. Запропоновано авторську інтерпретацію сутності поняття «механізм управління фінансовою безпекою підприємства» як сукупності інструментів та важелів впливу на прийняття управлінських рішень у сфері забезпечення належного рівня захисту життєво важливих фінансових інтересів суб’єкту ринку від викликів і загроз зовнішнього середовища. Рекомендовано етапи формування механізму фінансової безпеки на підприємствах сфери бізнесу. На концептуальному рівні запропоновано авторський варіант механізму управління фінансовою безпекою підприємства сфери бізнесу із відповідним інструментарієм забезпечення та ключовими компонентами. Визначено перспективні напрями удосконалення організаційного забезпечення механізму управління фінансовою безпекою на підприємствах сфери бізнесу із закріпленням відповідальних менеджерів та конкретизацією терміну виконання заходів. Обґрунтовано доцільність розподілу відповідальності за фахівцями фінансової підсистеми на бізнес-підприємствах.

ОПЕРАЦІЙНІ ІННОВАЦІЇ ЯК КЛЮЧ ДО КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ КОМПАНІЇ

О. В. Гуменна — 2024-10-29

У статті досліджується значення операційних інновацій у контексті сучасного динамічного ринку, відзначаючи їхній потенціал для кардинальної перебудови бізнес-процесів і моделей. Автори розглядають ключові відмінності між операційними вдосконаленнями та інноваціями, пропонують стандартизоване визначення операційної інновації, а також класифікацію за впливом на внутрішні та зовнішні процеси. Окрім того, аналізуються ключові підходи до впровадження інновацій та наводяться приклади успішних кейсів трансформації бізнесу на основі операційних інновацій.

РОЛЬ ІННОВАЦІЙ У РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ: ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК, ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ, ІНКЛЮЗІЯ ІННОВАЦІЙ

І. А. Ломачинська — 2024-10-29

Стаття присвячена обґрунтуванню концептуальних основ ролі інновацій у забезпеченні економічного зростання, підвищення конкурентоспроможності, сталого розвитку в умовах сучасних трансформацій. Узагальнено особливості сучасного інноваційного розвитку, зокрема визначено такі його характеристики, як: технологічні прориви, цифровізація та цифрова трансформація, зростання інвестицій в НДДКР, підтримка стартапів, екологічні інновації, соціальні інновації, глобальна інтеграція, розвиток освіти, інклюзія інновацій. Обґрунтовано, що ефективність та результативність інноваційних рішень у потребує ефективне формування та використання інноваційного потенціалу, створення ефективної інноваційної екосистеми, розвиток інноваційного підприємництва, забезпечення інклюзії інновацій та їх інтегрованості, ефективної інноваційної політики уряду, що дозволить поширити інновації не тільки на технології та продукти, ресурси, а й на організаційні та соціальні процеси, управлінські рішення, бізнес-процеси та бізнес-моделі тощо.

ОЦІНКА ПЕРЕДУМОВ СТВОРЕННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМАНДИ НА СУЧАСНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Є. І. Масленніков — 2024-10-29

Досліджено передумови створення міжкультурної команди на сучасних підприємствах та оцінено їх актуальність з точки зору глобалізаційних викликів. Проаналізовано історичні аспекти розвитку міжкультурних команд, починаючи з другої половини ХХ століття до сьогодні, з акцентом на їх важливість у глобалізованому світі. Визначено поняття міжкультурної команди з врахуванням її особливостей. Наведено класифікацію міжкультурних команд відповідно до її культурного складу. Обґрунтовано, що сучасні глобальні виклики у вигляді цифровізації, воєнної агресії в Україні, пандемії Covid-19, посилення процесів міграції населення, недостатності кваліфікованих кадрів у багатьох сферах змусили підприємства адаптуватися до змін у зовнішньому середовищі, що вимагало впровадження нових підходів у виробництві та управлінні. Визначено, що формування міжкультурних команд стало реакцією на глобальні виклики та забезпечило підприємствам підтримання власної конкурентоспроможності. Встановлено, що людський капітал, включаючи знання та навички, є критично важливим для успіху міжкультурних команд, оскільки він забезпечує кращий обмін інформацією та можливість інноваційного розвитку. У статті підкреслено значення інклюзивності та культурної чутливості, які сприяють формуванню продуктивного середовища, що в результаті допомагає підприємствам адаптуватися до змін і забезпечує конкурентні переваги на міжнародному ринку.

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ

О. В. Побережець — 2024-10-29

У статті розглядається базові аспекти цифрової трансформації у сфері державного управління, яка є ключовим напрямом модернізації урядових структур. Розглянуто наукові підходи щодо поняття цифрової трансформації, визначено базові складові трансформаційних процесів. Представлено основні принципи цифрової трансформації в сучасних умовах. Підкреслюється значення цифрових технологій для покращення ефективності, прозорості та доступності державних послуг. Розглядаються інноваційні рішення, такі як платформа «Дія», яка об’єднує важливі адміністративні сервіси для громадян і бізнесу, а також система «ProZorro», що забезпечує прозорість і підзвітність державних закупівель в Україні.

Особливу увагу приділено нормативно-правовій базі, яка створює умови для впровадження цифрових інструментів у державне управління. Проаналізовано вплив цифровізації на взаємодію держави з громадянами та бізнесом, а також перспективи її подальшого розвитку. Визначено ключові проблеми цифрової трансформації. Розглянуто виклики, пов’язані з нерівним доступом до Інтернету, недостатнім рівнем цифрової грамотності населення та потребою у посиленні кібербезпеки.

У статті акцентовано на проблемах забезпечення стабільної цифрової інфраструктури, підвищення компетентності населення у використанні електронних сервісів та адаптації державних інституцій до сучасних технологічних умов. Це дозволяє визначити перспективні напрямки подальшого розвитку цифрового управління в Україні в контексті глобальних викликів та інтеграції до міжнародного цифрового простору.

СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТАМИ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ ТА ПОЛІТИЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

О. П. Радченко — 2024-10-29

Стратегії управління проєктами в умовах економічної та політичної нестабільності досліджує підходи, які забезпечують ефективне управління проєктами в складних умовах. Основний акцент зроблено на необхідності адаптації до зовнішніх викликів, таких як економічні коливання, інфляція та безпекові загрози. Ефективність проєктного управління визначається здатністю впроваджувати гнучкі методи, сценарне планування та системний підхід, які включають управління ризиками та стратегічні зміни. Важливим аспектом є сильне лідерство, яке забезпечує підтримку команди та своєчасну адаптацію до змін. Сучасні стратегії включають управління ризиками, що дозволяє виявляти потенційні загрози та мінімізувати їхній вплив на реалізацію проєкту. Зокрема, автори підкреслюють важливість моніторингу ризиків протягом усього життєвого циклу проєкту, що дозволяє швидко адаптувати стратегію у відповідь на змінні умови. Комунікація та співпраця з усіма учасниками проєкту є критичними для забезпечення чіткої інформаційної взаємодії та узгодженого виконання завдань. Гнучкість у підходах до управління проєктами сприяє адаптації ресурсів і графіків до мінливих зовнішніх умов, що є ключем до стійкості проєктів. Це може включати зміни у плануванні та перегляд цілей у відповідь на нові реалії. Використання сучасних інноваційних методів також підвищує ефективність управління проєктами в складних умовах. Лідерство в кризових ситуаціях потребує не лише впевненості, але й здатності до емпатії, що допомагає створити довірливу атмосферу у команді. У результатах дослідження робиться висновок про важливість інтеграції системного планування, управління ризиками, гнучкості та лідерства для ефективного управління проєктами в умовах нестабільності. Такий підхід допомагає організаціям зберігати конкурентоспроможність та стабільний розвиток навіть за умов кризових ситуацій.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У НАЦІОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ

А. О. Ракитська — 2024-10-29

Статтю присвячено дослідженню теоретико-методологічної основи інвестиційно-інноваційних процесів у національній економіці. З’ясовано, що формування та перманентна реалізація інвестиційно-інноваційних процесів забезпечують технологічне оновлення, підвищують рівень конкурентоспроможності національної економіки, що також є запорукою сталого розвитку. Запропоновано фокус та узагальненість наукових підходів щодо інвестицій, інновацій та сталого розвитку у національній економіці. Обґрунтовано, що інвестиційно-інноваційний процес візуалізує сукупність економічних, соціальних, технологічних та екологічних змін, спрямованих на інтеграцію інвестиційних потоків і адаптивних інноваційних рішень в національну економіку, що гармонічно поєднує етапи від формування інвестиційних ресурсів і технологічних рішень до впровадження інновацій у реальний сектор економіки з подальшою їх комерціалізацією. Визначено основні компоненти інвестиційно-інноваційних процесів у національній економіці. Обґрунтовані етапи, які включає інвестиційно-інноваційний процес та визначити його пріоритети. З’ясовано, що інноваційний процес передбачає генерацію ідеї, розробку нових технологій, впровадження їх у виробництво, а також маркетингову стратегію бізнес-процесів для реалізації продуктів чи послуг на зовнішньому та внутрішньому ринках.

НОВИЙ ВИМІР КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ СУЧАСНОСТІ

І. В. Рудік — 2024-10-29

У статті досліджується новий вимір корпоративної соціальної відповідальності в умовах глобальних викликів. Доведено, що бізнесу необхідно усвідомлювати свою відповідальність перед суспільством та навколишнім середовищем. Дані обов’язки реалізуються різними способами та під різними концепціями, такими як корпоративна соціальна відповідальність (CSR) і створення спільної цінності (CSV), які порівнюються в даній роботі. Основною метою цієї роботи є дослідження концепції створення спільної цінності (CSV), як потенційної еволюції корпоративної соціальної відповідальності (CSR). Досліджуються відмінності між цими підходами, висвітлюючи, як CSV може подолати обмеження CSR та забезпечити більш інтегровану стратегію для досягнення як економічних, так і соціальних цілей. Обидва підходи розглядаються як способи реагування бізнесу на потреби суспільства та вирішення соціальних і екологічних викликів.

Особливу увагу приділено CSV, яке часто сприймається як наступний еволюційний крок або доповнення до CSR. CSR залишається центральною концепцією, інтегрованою в глобальні стратегії бізнесу. Незалежно від термінології, обговорення відповідальності компаній перед суспільством і довкіллям сприяє взаємній користі як для бізнесу, так і для суспільства. Інструменти для вимірювання успіху ініціатив CSV є важливими для оцінки їхнього впливу. Загалом, створення спільної цінності - це один із перспективних способів перебудови корпоративного мислення для вирішення сучасних соціальних, екологічних і економічних викликів, що може стати натхненням для подальших досліджень і практичних ініціатив. З’ясовано, що на відміну від традиційного CSR, CSV зосереджується не на окремих філантропічних проєктах, а на стратегічному підході до бізнесу, який сприяє довгостроковій стійкості. Впровадження CSV допомагає бізнесу вирішувати суспільні проблеми та одночасно розширювати свої можливості, створюючи нові ринки та підвищуючи ефективність.

Доведено, що концепція CSV сприяє розвитку прогресивних ідей, зокрема акцентує увагу на позитивному внеску бізнесу в суспільство. Вона відкидає оборонний підхід і заохочує компанії використовувати свої ресурси для соціального прогресу. Ідея проактивного бізнесу та його вплив на суспільство визнана важливим напрямком, який стимулює інновації та розвиток. CSV змінює підхід до створення продуктів і послуг, акцентуючи увагу на їх відповідності реальним суспільним потребам. Це сприяє інноваціям і піднесенню соціальних цілей до стратегічного рівня, що визнано важливою перевагою концепції. Вона також об’єднує економічну і соціальну цінність, акцентуючи на тому, що прогрес досягається через спільні стимули та конкуренцію.

ЕКОЛОГІЧНО-ОРІЄНТОВАНЕ ВИРОБНИЦТВО ТА ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ МАРКЕТИНГУ

О. В. Садченко — 2024-10-29

У статті розглядаються основні цифрові маркетингові підходи за умов еколого-орієнтованого виробництва. Визначено низку ключових факторів, що визначають розвиток сучасного маркетингового сектора. Це дослідження фокусується на впровадженні у цифровізацію промисловості екологічних аспектів, що підвищить ефективність переходу до сталого розвитку. Визначено інтеграцію екологічно орієнтованих стратегій та цифрових технологій у промислове виробництво як стратегічний вектор розвитку економіки в умовах конвергенції сталого розвитку. Розглянуто, що висока вартість впровадження цифрових рішень та екологічно чистих технологій створює перешкоди для підприємств малого та середнього бізнесу, а недостатня кількість доступних фінансових інструментів для підтримки сталого розвитку промисловості, неузгодженість стратегій цифрової та екологічної трансформації процесів маркетингу сприяють глибокому вивченню цього питання.

Інтеграція екологічно стійких стратегій та цифрових технологій у промислове виробництво є стратегічним драйвером економічного розвитку, відповідаючи ширшій конвергенції принципів сталого розвитку. Розглянуто конвергенцію принципів сталого розвитку та цифрової трансформації у виробництві синергетичного підходу, який підвищує ефективність використання ресурсів, знижує вплив на навколишнє середовище та забезпечує довгострокову економічну стійкість за рахунок інновацій та технологічної інтеграції. Запропоновано головні драйвери конвергенції сталого розвитку та цифровізації виробничих процесів — технології IoT, Big Data та автоматизовані системи управління ресурсами. Вони допомагають оптимізувати процеси, мінімізувати негативний вплив на довкілля та створювати економічно вигідні бізнес-моделі майбутнього. Так, конвергенція сталого розвитку та цифрової трансформації у виробництві стає фундаментом нової промислової парадигми, заснованої на інтелектуальних технологіях, ресурсозбереженні та екологічній відповідальності. Запропоновано ключові аспекти цифровізації маркетингу в еколого-орієнтованих компаніях.

ЦИФРОВІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ МЕХАНІЗМИ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ СТАЛОГО ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ: ДОСВІД США ТА УКРАЇНИ

М. П. Чайковська — 2024-10-29

У статті досліджується зв’язок між показниками інформатизації, рівня державного регулювання та сталості соціально-економічних процесів США з метою адаптації досвіду цієї країни до умов України. Особлива увага приділяється аналізу американської моделі державного управління в умовах цифровізації та її впливу на економічний розвиток, ефективність державних послуг та забезпечення кібербезпеки. У дослідженні розглядаються переваги, недоліки, перспективи і бар’єри інформатизаційної політики США, зокрема їхня роль у модернізації державного управління. На основі отриманих даних визначено ключові напрями бенчмаркетингу моделі інформатизації США щодо розбудови української економіки на інноваційних засадах, підвищення ефективності управлінських процесів, забезпечення кібербезпеки та сталого розвитку цифрової економіки.

ПСИХОЛОГІЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ЛІДЕРІВ БІЗНЕСУ

Т. П. Чернявська — 2024-10-29

Досліджено феномен психологічної реабілітації в бізнесі. Реалії сьогодення обумовлюють постійне перебування людини в стресових обставинах. Екстремальні умови професійної діяльності лідерів бізнесу, які пов’язані з нестабільністю, невизначеністю, вимушеним ризиком та ін. Все це обумовлює необхідність у психологічній реабілітації лідерів бізнесу. Психологічна реабілітація – це відновлення стану здоров’я, яке відповідає реалізації професійних компетентностей лідерів бізнесу в екстремальних умовах вітчизняного бізнесу и менеджменту.

Мета статті: визначення та обґрунтування психологічної реабілітації в бізнесі, що сприятиме збереженню та покращенню здоров'я та розвитку реабілітаційного потенціалу бізнесменів. Завдання статті: визначення проблем психічного навантаження і методів його зниження у бізнес-діяльності; визначення аспектів психологічної реабілітації; ознайомлення з методами реабілітації; узагальнення досвіду психологічного супроводу психологічної реабілітації бізнесменів; усвідомлення формування стресостійкості та розвитку емоційної саморегуляції особистості.

Визначено, що стресовий стан стає для керівників все більш звичним. Описані стресори управлінської діяльності, які спричиняють невизначеність, непередбачуваність, почуття небезпеки, що вкидає керівників в стрес. Визначено поняття стресостійкості та психологічні засоби стресостійкості. Аналіз досліджень вказує на центральну роль факторів: ментальне здоров’я, реабілітаційні практики, наслідки стресу та розвиток адаптаційних механізмів в контексті психологічної реабілітації. Особливу увагу приділено вивченню життєстійкості, емоційного інтелекту як ключових детермінант успішності у професійній сфері. Підтверджено, що хронічні навантаження в роботі призводять до виснаження та зниження стресостійкості у керівників. Виокремлено ряд специфічних стресорів, пов’язаних з невизначеністю та ризиком, які негативно впливають на психологічний стан. Стресостійкість розглядається як здатність ефективно протистояти негативним впливам, спираючись на особисті ресурси та навички. Проаналізовано якості успішних бізнесменів, які дозволяють їм успішно долати труднощі та досягати поставлених цілей.

РОЛЬ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ В УПРАВЛІННІ МАЛИМИ ТА СЕРЕДНІМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ

І. Є. Чуркіна — 2024-10-29

У статті аналізуються теоретичні та методологічні аспекти ролі внутрішнього контролю як основного елементу управлінської системи малих та середніх підприємств (МСП). Визначено, що внутрішній контроль має вирішальне значення для досягнення стратегічних цілей, забезпечення стабільності діяльності та мінімізації ризиків. МСП, через свої обмежені ресурси та розміри, часто стикаються з підвищеними ризиками і тому потребують ефективних методів контролю для забезпечення безперебійної роботи та досягнення конкурентних переваг.

Внутрішній контроль на малих та середніх підприємствах орієнтований на захист активів, підвищення ефективності операційної діяльності та забезпечення відповідності законодавчим вимогам. Одним із основних підходів до внутрішнього контролю є його комплексність, яка включає контрольне середовище, оцінку ризиків, контрольні заходи, інформацію та комунікацію, а також моніторинг ефективності.

Обґрунтовано, що внутрішній контроль на малих та середніх підприємствах, завдяки своїй гнучкості та простоті, сприяє зниженню витрат та оптимізації бізнес-процесів, що є особливо важливим за умов обмежених ресурсів. Ключовими інструментами є оцінка ризиків, розробка системи показників ефективності та оптимізація управління ресурсами. Також наголошено, що внутрішній контроль допомагає підвищити конкурентоспроможність підприємства шляхом покращення ефективності управлінських процесів, мінімізації ризиків і раціонального використання ресурсів.

КОНСАЛТИНГ ТА СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

В. В. Шмагіна — 2024-10-29

Статтю присвячено дослідженню ролі консалтингової діяльності для сприяння удосконаленню стратегічного управління на підприємствах зовнішньоекономічної діяльності. З’ясовано, що стратегічне управління забезпечує адаптивну та гнучку реакція на вплив контрольованих і неконтрольованих факторів і забезпечується результативне й ефективне функціонування системи управління на підприємствах зовнішньоекономічної діяльності в найближчому періоді та створюються можливість розвитку й ефективного функціонування підприємств зовнішньоекономічної діяльності у довгостроковій перспективі. Визначені основні компоненти стратегічного управління на підприємствах зовнішньоекономічної діяльності. Доведено, що стратегічне управління сприяє забезпеченню конкурентоспроможності підприємства зовнішньоекономічної діяльності, а одним із інструментів для досягнення даної мети є консалтинг. З’ясовано, що консультанти застосовують широкий спектр інструментів стратегічного управління, що включають моніторинг, діагностику, аналіз, контролінг та оцінку ефективності господарської діяльності, а також допомагають підприємствам зовнішньоекономічної діяльності у створенні та реалізації стратегічних планів. Запропоновано етапи консультаційної допомоги щодо стратегічного планування зовнішньоекономічних операцій на підприємстві. Визначені основні групи принципів, які доцільно враховувати при організації консалтингової діяльності щодо стратегічного управління на підприємстві.