Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління

Соціальне підприємництво та соціальне забезпечення: Синергія для стабільної соціальної політики

Лампрос Лампрінідіс — 2025-09-24

У статті досліджено взаємозв’язок між соціальною економікою та соціальною безпекою в умовах зростаючих викликів для державних систем соціального захисту. Особливу увагу приділено соціальному підприємництву, яке розглядається як важливий складник соціальної економіки та потенційний механізм зміцнення соціальної безпеки. Показано, що соціальні підприємства можуть функціонувати не лише як суб’єкти створення робочих місць, але й як ефективні додаткові канали соціального захисту, здатні забезпечувати інтеграцію вразливих груп населення, сприяти соціальній адаптації, підвищенню самореалізації та формуванню самодостатності громадян. На основі критичного огляду літератури, аналізу політичних документів ЄС, національного законодавства та статистичних даних визначено інституційні передумови й обмеження розвитку соціального підприємництва. У грецькому контексті простежено становлення соціальних кооперативних підприємств (KOINSEP), інтегрованих у стратегії соціальної інклюзії та систему соціального забезпечення, а також окреслено структурні труднощі розвитку сектора: нестабільність правового поля, обмеженість фінансування, низьку поінформованість суспільства. Проведено порівняльний аналіз європейських практик (Mondragon в Іспанії, соціальні кооперативи Італії, Groupe SOS у Франції, The Big Issue у Великій Британії), що демонструють різні моделі участі соціальних підприємств у забезпеченні добробуту. На прикладі грецького кооперативу «Neoi Orizontes» показано можливості інтеграції соціально вразливих груп через поєднання економічної активності та соціальної підтримки. Зроблено висновок, що розвиток соціального підприємництва здатен посилити стійкість і інклюзивність систем соціальної безпеки, формувати нові децентралізовані моделі добробуту та розширювати простір соціальних інновацій.

Управлінські рішення: методологія інтегральної якості

Едуард Анатолійович Кузнєцов — 2025-09-24

У статті представлена позиція щодо методології інтегральної якості управлінських рішень. Визначаються особливості формування концепції інтегральної якості управлінських рішень та її місце в розвитку професійній системі менеджменту. Формується доказова база щодо прямого зв’язку управлінських рішень інтегральної якості з системою формування і розвитку інтегрального менеджменту. Пропонується формат інтегральних управлінських рішень як системної адаптованої взаємодії ефективності (здобутий професійний потенціал) і результативності (практика досягнення цілей) дій кадрів менеджменту. Головна увага в розвитку системи професіоналізації менеджменту приділяється розвитку первинної менеджерської освіти (бакалаврат і магістратура) і системі адаптаційного навчання діючих кадрів менеджменту. Акцентується увага на науковому підґрунті менеджмент-освіти і системи професійного управлінського навчання. Розглядається система інтегрального менеджменту через базові структурні концепти, які формують місце і роль управлінських рішень інтегральної якості. Звертається увага на такі базові концепти розвитку інтегрального менеджменту та інтегральних управлінських рішень як інтегральна якість, інтелектуальна спроможність, релевантна інформаційна база, інтегральна мотиваційна система, смислова динаміка інноваційних змін. Пропонуються умови для розвитку системи управлінських рішень інтегральної якості. Визначені базові компоненти інтегральної якості управлінських рішень та їх стратегічне значення. Досліджується роль управлінських рішень інтегральної якості для інноваційного розвитку сучасного суспільства. Приводяться факти актуалізації професійного менеджменту і закріплення його нового формату як пріоритетного фактору інноваційного постіндустріального прогресу. Звертається увага на соціокультурний контекст розвитку інтегрального менеджменту і системи прийняття та реалізації управлінських рішень.

Інноваційні технології в системі фінансового обліку: виклики та можливості

Ольга Валеріївна Побережець — 2025-09-24

У статті комплексно досліджено вплив інноваційних технологій на функціонування системи фінансового обліку сучасних підприємств. Розкрито сутність цифрової трансформації в обліковій сфері та її роль у забезпеченні оперативності, достовірності й аналітичної глибини фінансової інформації. Особливу увагу приділено таким інструментам, як автоматизація бухгалтерських процесів, впровадження хмарних обчислень, використання аналітики великих даних (Big Data), а також засобам штучного інтелекту, що дозволяють оптимізувати прийняття управлінських рішень. У дослідженні окреслено основні виклики, пов’язані з цифровізацією обліку, зокрема питання інтеграції нових технологій із наявними системами, потребу в підготовці персоналу та ризики кібербезпеки. Виокремлено основні напрями впровадження ІТ у бухгалтерську діяльність, які підвищують якість та транспарентність облікової інформації з вирішенням оперативних і стратегічних завдань системи управління. Визначено, що динамічний розвиток та постійне удосконалення цифрових рішень у сфері обліку відкривають нові перспективи для підвищення ефективності облікових процесів і зміцнення конкурентних позицій суб’єктів господарювання.

Обґрунтовано напрями підвищення ефективності впровадження інновацій через стратегічне планування, нормативну підтримку та розвиток цифрової компетентності кадрів. Зроблено висновок, що використання інноваційних технологій є ключовим чинником підвищення гнучкості, точності та конкурентоспроможності облікової системи в умовах цифрової економіки.

Державні механізми цифрофізації облікових процесів

Олександр Васильович Куруч — 2025-09-24

У статті досліджено державні механізми цифровізації облікових процесів як ключовий чинник модернізації економічних відносин в Україні. Висвітлено еволюцію автоматизації бухгалтерського й податкового обліку від початку 2000-х років до сьогодення, проаналізовано основні нормативно-правові акти, що регламентують цифрову трансформацію, та роль Міністерства цифрової трансформації у її просуванні. Розкрито переваги цифровізації, зокрема прозорість облікових процедур, зменшення податкового тиску, мінімізацію корупційних ризиків і підвищення ефективності адміністрування. Разом із тим окреслено проблеми, пов’язані з недосконалістю електронних систем, складністю адміністрування ПДВ та надмірною кількістю податків. Обґрунтовано необхідність подальшої гармонізації національних стандартів з нормативами ЄС та створення сприятливих умов для розвитку малого й середнього бізнесу.

Внутрішній маркетинг кластерів: шлях розвитку кластерних спільнот

Алла Ковалевська — 2025-09-24

Робота присвячена питанням удосконалення кластерного менеджменту, базуючись на розумінні специфічності кластерних утворень та проблем, які мають бути вирішені задля їхнього функціонування та розвитку. Показано значущість кластерів у процесах відновлення та відбудови вітчизняної економіки. Наголошується на важливій ролі внутрішнього маркетингу; систематизовано внутрішні проблеми та виклики, з якими стикаються учасники кластерів; представлено альтернативні варіанти їхнього розв’язання. Наголошено, що впровадження маркетингу взаємодії має стати підґрунтям розвитку кластерної культури, основою реалізації стратегій розвитку кластерних об’єднань. Представлено змістовне наповнення комплексу внутрішнього маркетингу кластерів.

Ключові слова: кластер, кластерний маркетинг, кластерний менеджмент, внутрішній маркетинг в кластері.

Сторітелінг як інструмент розвитку критичного мислення у студентів-менеджерів

Оксана В. Лисенко — 2025-09-24

У статті представлено результати міждисциплінарного дослідження, спрямованого на вивчення потенціалу сторітелінгу як інноваційного освітнього інструменту розвитку критичного мислення у студентів спеціальності «Менеджмент». Актуальність теми зумовлена потребою в нових педагогічних підходах, що здатні формувати в молоді навички аналізу, рефлексії, обґрунтованого прийняття рішень і ефективної комунікації – тобто тих компетентностей, які є фундаментальними для професійної діяльності сучасного управлінця.

У статті розглянуто теоретичні основи сторітелінгу, його функції у навчальному процесі, а також типологію цифрових форматів (інтерактивні історії, візуальний наратив, колективне сторітелінгування, мультимедійні проєкти). Окрему увагу приділено поєднанню сторітелінгу з обчислювальним мисленням, що забезпечує комплексний розвиток як аналітичних, так і креативних здібностей. Науково обґрунтовано, що наративні методи сприяють не лише засвоєнню знань, а й розвитку здатності ставити запитання, критично осмислювати інформацію, шукати альтернативи та аргументувати власну позицію.

Емпіричну частину дослідження становить онлайн-опитування, що було проведене серед 75 студентів спеціальності «Менеджмент» різних курсів. Результати свідчать про позитивне ставлення молоді до методу сторітелінгу, зацікавленість у його застосуванні та визнання його ефективності у розвитку критичного мислення. Водночас виявлено недостатню практику активних форм сторітелінгу (створення історій, рольові ігри), що обмежує потенціал цього підходу.

Автори наголошують на доцільності інтеграції сторітелінгу у навчальні програми для майбутніх менеджерів як обов’язкової компоненти формування гнучкого, міждисциплінарного та компетентнісно орієнтованого освітнього середовища, здатного відповідати викликам сучасного світу.