Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління

Lean-інструменти в операційному менеджменті як механізми впливу на ефективність бізнес-процесів підприємства

2026-05-23T19:39:59+03:00

У статті досліджено вплив lean-інструментів на ефективність бізнес-процесів підприємства в контексті операційного менеджменту. Обґрунтовано доцільність розгляду lean як інтегрованої системи управління, спрямованої на трансформацію операційної діяльності через усунення втрат, оптимізацію процесів і підвищення створення цінності.

Проаналізовано ключові lean-інструменти, зокрема 5S, тактовий час, Kanban, just-in-time, poka-yoke, jidoka та SMED, і визначено їх функціональну роль у формуванні ефективних бізнес-процесів. Доведено, що кожен інструмент впливає на окремі параметри операційної системи – структуру, баланс, потоки, якість і гнучкість, – однак максимальний ефект досягається за умов їх комплексного застосування.

Розроблено узагальнену модель впливу lean-інструментів в системі операційного менеджменту, яка відображає причинно-наслідковий зв’язок між неефективним станом операційної системи, управлінським впливом lean-інструментів, трансформацією бізнес-процесів та підвищенням ефективності діяльності підприємства.

Встановлено, що інтеграція lean у систему операційного менеджменту забезпечує підвищення продуктивності, покращення якості, зниження витрат і зростання гнучкості бізнес-процесів, що сприяє підвищенню конкурентоспроможності підприємства в умовах динамічного середовища.

Податковий контроль як інструмент підвищення ефективності податкового менеджменту в умовах воєнного стану

2026-06-18T17:27:45+03:00

У статті досліджується роль податкового контролю як інструменту підвищення ефективності податкового менеджменту в Україні в умовах воєнного стану. Результати свідчать, що мораторій тимчасово знижував ефективність податкового контролю, але сприяв підтримці бізнесу, тоді як відновлення перевірок у 2023 році дозволило значно збільшити обсяги донарахувань та підвищити результативність контрольних заходів. У статті підкреслюється подвійнa функція податкового контролю: забезпечення фіскальної стабільності держави та підтримка платників податків у кризових умовах.

Продовольча безпека в умовах кризи: проблеми та можливості країн

2026-05-23T10:51:12+03:00

У статті досліджуються деякі характеристики впливу сучасних кризових диспропорцій на продовольчу безпеку держави. В теорії безпекознавства продовольча безпека держави характеризується двома групами показників, що відносяться до визначення фізичної та економічної доступності продовольства. Умови забезпечення необхідного та достатнього рівня продовольчої безпеки формуються багатьма факторами такими як логістика, інфраструктурне забезпечення, розвиток вертикальної інтеграції в системі АПК, формування поліцентричної моделі управління на підставі створення системи горизонтальних зв’язків. Виникнення логістичних криз може призвести як до нестачі мінеральних добрів та енергоносіїв, так і негативно вплинути на здійснення експортно-імпортних операцій продовольчої сировини та готової продукції. З точки зору економічних результатів кризові явища призводять до значного зростання трансакційних витрат, негативно впливає на створення додаткової вартості в аграрно-промисловому секторі. З іншого боку, кризові явища стимулюють розвиток і спонукають до певних стратегічних кроків щодо інноваційного розвитку умов забезпечення продовольчої безпеки на підставі використання трансдисціплінарного підходу.

Картування інноваційної екосистеми Одеси: структура, прогалини та стратегічні можливості для університетів

2026-05-21T18:35:56+03:00

У статті представлено результати комплексного картування інноваційної екосистеми Одеського регіону, здійсненого в рамках програми AccEnt (Accelerating Entrepreneurship) у 2026 році. Мета дослідження - ідентифікувати структурні елементи, внутрішні зв’язки та прогалини інноваційної екосистеми Одеси, а також розробити стратегічні рекомендації для університетів як ключових акторів екосистеми та для міжнародних донорів (EIT, Horizon Europe, USAID). Методи дослідження: метод картування екосистем, аналіз відкритих джерел (веб-сайти організацій, LinkedIn, бази даних стартапів, звіти ЄС та урядових органів), профілізація учасників, SWOT-аналіз, аналіз зв’язків між акторами екосистеми. Методологічну основу склали концепція інноваційних екосистем, теорія потрійної спіралі (Іцковіц, Лейдесдорф), концепція регіональних інноваційних систем та принципи управління якістю програми AccEnt (EIT Raw Materials). Встановлено, що ІТ-сектор домінує в регіональній екосистемі, тоді як сегменти AgriTech і MedTech залишаються системно недофінансованими. Виявлено відсутність ефективних механізмів інституційної взаємодії між університетами, бізнесом та посередниками. Запропоновано стратегічний Roadmap із 5 ключових кроків для посилення університетської підприємницької екосистеми на 2026–2027 роки. Практичне застосування: результати дослідження призначені для керівництва університетів, ОВА та міської ради Одеси, команди програми AccEnt, організацій-посередників екосистеми та міжнародних донорів (EIT, Horizon Europe, USAID), які отримують конкретні рекомендації щодо пріоритетів фінансування в Одеському регіоні.

Етичні імперативи та інституційні механізми гарантування безпечної інтеграції систем штучного інтелекту в архітектуру сучасного бізнес-управління

2026-05-23T19:44:10+03:00

Статтю присвячено дослідженню етичних імперативів та інституційних механізмів забезпечення безпечної інтеграції системи штучного інтелекту в архітектуру сучасного бізнес-управління. Обґрунтовано, що стрімке зростання масштабів використання штучного інтелекту в корпоративному секторі змінює підходи до ухвалення рішень, організації внутрішнього контролю, управління даними, кіберзахисту, кадрової політики та забезпечення комплаєнсу. Доведено, що результативність таких впровадження систем залежить не лише від технологічної продуктивності підприємства, а й від наявності багаторівневого інституційного середовища, яке забезпечує міжнародні принципи надійного й людиноцентричного штучного інтелекту, національні регуляторні орієнтири та внутрішньокорпоративні механізми відповідальності. На основі узагальнення українських та міжнародних джерел визначено ключові групи ризиків для бізнесу – алгоритмічну упередженість, непрозорість моделей, витоки даних, кіберзагрози, порушення права інтелектуальної власності, регуляторну невизначеність та професійну деградацію навичок персоналу. Проаналізовано актуальні кілька показників використання штучного інтелекту в його та українському бізнес-середовищі, а також європейські стратегічні орієнтири державної політики України у сфері штучного інтелекту до 2030 року. Запропоновано авторську модель корпоративного механізму безпечної інтеграції штучного інтелекту, яка охоплює інвентаризацію системи, класифікацію ризиків, оцінювання впливу на права людини, політику управління даними, людський нагляд, аудит, журналювання рішень і безперервний моніторинг. Доведено, що для української бізнес-етики та безпеки штучного інтелекту слід розглядати не як допоміжні обмеження, а як стратегічні умови європейської віри, стійкості, доступу до ринків та довгострокової конкурентоспроможності.

Моделювання континуально-бережливих систем маркетинг-менеджменту

2026-05-23T18:52:53+03:00

Сучасний етап розвитку економіки характеризується переходом до Індустрії 5.0 та посиленням цифрової трансформації. Висуваються нові вимоги до маркетингових систем, їхньої гнучкості, здатності до самооновлення та інтеграції різноманітних інструментів управління. У цих умовах традиційні моделі маркетингу, які засновані на лінійності процесів та жорсткій функціональній відокремленості, вже не забезпечують необхідної швидкості реагування, адаптивності та створення цінності для клієнтів та стейкхолдерів.

Актуальність дослідження зумовлена також потребою підприємств у побудові сталих та людиноцентричних моделей управління, здатних поєднати реляційний маркетинг, lean-підходи, менеджмент, цифрові інновації та стратегічну інтеграцію в умовах високої турбулентності ринків. Відсутність цілісних теоретико-методологічних засад для такого синтезу обмежує можливості практичного впровадження інтегрованих маркетингово-управлінських систем, що потребує наукового обґрунтування та розроблення концептуальних моделей нового покоління.

Таким чином, дослідження конвергентного та гібридного маркетингу крізь призму континуального підходу є актуальним не лише з наукової, а й з практичної позицій, оскільки забезпечує формування стратегічних рішень, орієнтованих на сталий розвиток, цифрову адаптивність і підвищення конкурентоспроможності підприємств у довгостроковій перспективі.

Дестабілізація глобальних ланцюгів створення вартості: економічний вимір

2026-05-21T13:44:13+03:00

У статті здійснено теоретичне осмислення дестабілізації глобальних ланцюгів створення вартості (ГЛСВ) як самостійної економічної категорії в умовах сучасних геополітичних трансформацій. Обґрунтовано, що дестабілізація ГЛСВ не зводиться до окремих проявів ризиків або порушень, а є системним багатовимірним процесом, що виникає внаслідок взаємодії структурних характеристик економіки та зовнішніх шоків.

Проведено розмежування понять «дестабілізація», «вразливість», «ризик», «волатильність» та «порушення ланцюгів постачання». Запропоновано авторське визначення дестабілізації ГЛСВ, яке базується на концепції відхилення від стану функціональної рівноваги.

Розроблено теоретичну модель дестабілізації, що включає джерела, канали передачі та економічні ефекти. Визначено ключові рівні прояву дестабілізації — мікро-, мезо- та макрорівень — та охарактеризовано їх взаємозв’язок.

Особливу увагу приділено ролі структурних факторів, зокрема диверсифікації постачання, у формуванні стійкості ГЛСВ. Доведено, що дестабілізація має нелінійний та кумулятивний характер, що обумовлює необхідність її розгляду у межах системного підходу.

Практичне значення дослідження полягає у формуванні теоретичної основи для подальшого розвитку методів оцінювання дестабілізації та обґрунтування економічної політики у сфері управління глобальними виробничими мережами.

Моделі цінностей-можливостей і цінностей-загроз стейкхолдерів проєкту трансформації системи управління девелоперської компанії

2026-05-21T13:56:14+03:00

Проведено аналіз літературних джерел в межах досліджуваної теми. Запропоновано модель класифікації типових стейкхолдерів проєкту трансформації системи управління девелоперською компанією. У напрямку розширення тезаурусу зазначеного проєкту запропоновано визначення цінностей-загроз і цінностей-можливостей, ідентифіковано типові цінності-загрози для досліджуваного типу проєктів. Запропоновано модель процесу розробки стратегії залучення стейкхолдерів до проєкту, представлено модель запропонованого процесу у множинному вигляді. Проведено SWOT-аналіз запропонованого підходу.

Перспективні напрями трансформації парадигми управління підприємствами малого та середнього бізнесу в умовах економіки відновлення

2026-05-21T13:07:29+03:00

У роботі обґрунтовано методологічні та розглянуто прикладні рекомендації щодо застосування перспективних напрямів трансформації парадигми управління підприємствами малого та середнього бізнесу в умовах економіки відновлення. Узагальнено онтологічний зміст наукової категорії «парадигма управління» як сукупності концептуальних підходів, наукових ідей, поглядів, методів та інструментів управління, що сприяють трансформації економічних процесів та формуванню стійких механізмів розвитку. Запропоновано авторський підхід до виділення типів (етапів трансформації) національної економіки залежно від еволюції управлінських пріоритетів, а саме: економіки воєнного часу, економіки відбудови, економіки відновлення (відродження), економіки розбудови та процвітання. Рекомендовано пріоритети (об’єкти) управління малими та середніми підприємствами (МСП) залежно від типу національної економіки. На концептуальному рівні узагальнено характерні відмінності парадигм управління за типами національної економіки залежно від параметрів (критеріїв) порівняння, що сприяло виділенню парадигми воєнного часу (відбудови) та парадигми відновлення (розбудови). Розроблено основні складові механізму реалізації концепції відновлення та відродження підприємств малого та середнього бізнесу (МСП) на основі визначення ключових заходів та інструментів реалізації, очікуваного результату та соціально-економічного ефекту. Обґрунтовано доцільність застосування управлінських інструментів та механізмів управління на мікрорівні на основі концептуальної матриці.

Організаційні інструменти адаптації сучасних підприємств до умов цифрової економіки

2026-05-21T13:21:11+03:00

У статті досліджуються теоретико-методологічні аспекти та практичні інструменти адаптації організаційних структур підприємств в умовах розвитку цифрової економіки. Обґрунтовано, що стрімкий прогрес цифрових технологій, поширення платформних бізнес-моделей, зростання ролі даних та підвищена турбулентність ринкового середовища зумовлюють необхідність перегляду традиційних підходів до організаційного дизайну. Визначено, що підприємства стикаються з комплексом технологічних, організаційних, інфраструктурних і кадрових викликів, що потребують від них не фрагментарної цифровізації окремих функцій, а цілісної перебудови управлінських механізмів. На основі аналізу сучасних наукових підходів та досвіду компаній щодо розвитку в цифрову епоху виокремлено три ключові тенденції трансформації організаційних структур: поширення гнучких (Agile) та крос-функціональних команд, розвиток платформних моделей управління та зростання значення підходів на основі даних (data-driven) разом із інституціоналізацією ролі директора з управління даними (Chief Data Officer). Показано, що саме інтеграція цих тенденцій формує нову логіку створення цінності та визначає конкурентоспроможність підприємств у цифровому середовищі. Отримані результати дозволяють поглибити розуміння механізмів структурної трансформації бізнесу та окреслити концептуальні орієнтири для подальших досліджень і практичної реалізації цифрових стратегій.

Системне навчання та розвиток управлінської команди IT-підприємства в умовах адаптації до технологічних змін

2026-05-21T13:32:01+03:00

У статті досліджено особливості системного навчання та розвитку управлінських команд IT-підприємств в умовах стрімких технологічних змін. Визначено ключові виклики адаптації до впровадження штучного інтелекту, хмарних технологій та інших інновацій, що трансформують підходи до організації роботи, прийняття рішень і стратегічного управління.

Запропоновано удосконалену системну модель навчання та розвитку управлінських команд IT-підприємств, яка охоплює взаємопов’язані компоненти: діагностику потреб на основі даних, проєктування адаптивних програм із використанням AI-рекомендаційних систем, реалізацію навчання через цифрові платформи та оцінювання ефективності із застосуванням аналітики навчання. Обґрунтовано, що персоналізація навчання сприяє підвищенню ефективності навчальних програм, автоматизація адміністративних процесів оптимізує використання часу HR-фахівців, а застосування предиктивної аналітики покращує результати завершення програм. Аналіз практик провідних українських IT-компаній, зокрема EPAM та Ciklum, а також галузевих ініціатив, таких як Upgrade UA, підтверджує ефективність системного підходу до розвитку управлінських команд, зокрема у підвищенні рівня утримання управлінського персоналу та забезпеченні стабільної продуктивності в умовах дистанційної роботи. Визначено ключові виклики впровадження системи навчання, серед яких ресурсні обмеження та цифровий розрив, висока динаміка технологічних змін, опір організаційним трансформаціям, а також етичні аспекти використання штучного інтелекту. Практична значущість дослідження полягає у формуванні рекомендацій для IT-підприємств щодо побудови ефективної системи навчання управлінських команд із урахуванням можливостей штучного інтелекту та цифрових платформ, яка може бути адаптована до специфіки конкретних організацій залежно від їх розміру, рівня цифрової зрілості та ресурсного забезпечення.

Трансформація моделей управління податковим навантаженням суб'єктів господарювання

2026-05-25T16:50:05+03:00

У статті досліджено процес трансформації моделей управління податковим навантаженням суб'єктів господарювання в умовах сучасних викликів української економіки. Зокрема, увага акцентується на таких факторах, як активна цифровізація податкового адміністрування, тривалий воєнний стан, процес європейської інтеграції та глобальні зміни в економічному середовищі. Дослідження охоплює весь спектр змін, які відбуваються в системах податкового менеджменту підприємств і демонструє, як традиційні підходи поступово трансформуються під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників. Об'єктом дослідження виступають системи управління податковим навантаженням суб'єктів господарювання, як складні організаційно-економічні утворення, що включають сукупність методів, інструментів, процедур і механізмів, спрямованих на регулювання податкових зобов'язань підприємств. Предметом дослідження є власне моделі такого управління, їх перехід від класичних форм (переважно оптимізаційних, планових і статичних, орієнтованих на разове податкове планування в межах чинного законодавства) до сучасних адаптивних, ризик-орієнтованих та цифрових моделей. Особлива увага в роботі приділена механізмам переходу від застарілих статичних підходів до принципово нових динамічних моделей, які функціонують у режимі реального часу. Вищезазначені сучасні моделі базуються на використанні передових технологій, а саме Big Data, штучного інтелекту, алгоритмічного прогнозування податкових ризиків, автоматизованого моніторингу змін законодавства та інтеграції з державними цифровими платформами. Автором детально проаналізовано, як саме суб'єкти господарювання можуть переходити від реактивного (постфактум) управління податковим навантаженням до проактивного, прогнозного та стратегічного, що дозволяє не лише мінімізувати податкові витрати в рамках закону, а й підвищувати загальну фінансову стійкість, конкурентоспроможність і інвестиційну привабливість бізнесу в умовах тривалої нестабільності. Дослідження розкриває практичні аспекти впровадження таких трансформованих моделей на мікроекономічному рівні, демонструє їх взаємозв'язок із державною податковою політикою та показує, як цифровізація податкового адміністрування створює нові можливості та одночасно нові вимоги до внутрішніх систем управління підприємств.

Факторна теорія конкурентоспроможності управлінського капіталу

2026-05-23T19:01:26+03:00

У статті розглядається факторна теорія конкурентоспроможності управлінського капіталу. Досліджується зміст і характеристика факторів, які впливають на конкурентоспроможність управлінського капіталу. Акцентується увага на базових факторах впливу і особливостях їх практичної реалізації. Визначається системна взаємодія факторів в процесі якісного розвитку професійної системи менеджменту. Обґрунтовується роль професіоналізації менеджменту для створення умов конкурентоспроможності управлінського капіталу. Визначаються особливості еволюції управлінського капіталу в процесі формування і розвитку історичних передумов менеджменту. Показана важливість процесу капіталізації інтелектуальних людських ресурсів. Пропонується розглядати управлінський капітал як провідний формат в системі взаємодії інтелектуального, емоційного і соціокультурного капіталів. Приводиться порівняльна характеристика моделей управління в контексті формування конкурентоспроможності управлінського капіталу. Запропонована факторна модель конкурентоспроможності управлінського капіталу. Розглядаються умови впливу технологічної сингулярності, людиноцентричного континууму та інтегральності на розвиток управлінського капіталу. Сформовані фактори інтегральної результативності управлінського капіталу. Актуалізується системна взаємодія розвитку професійного менеджменту, управлінського капіталу і управлінської команди нового інноваційного зразку.

Митне оподаткування в сучасних умовах

2026-05-21T19:07:48+03:00

У статті досліджено теоретичні і практичні аспекти митного оподаткування в сучасних умовах. Обґрунтовано, що ефективність митного оподаткування актуалізується в умовах криз та зовнішніх викликів. Визначено, що головним завданням митного оподаткування є забезпечення одночасно формування доходів державного бюджету та стимулювання суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Проаналізовано думки науковців щодо сутності митних платежів. Розглянуто відносини, що пов’язані із справлянням митних платежів в сучасних умовах. Проаналізовано особливості формування митних податків до державного бюджету в умовах воєнного стану. Розглянуто зміни, які відбулись в нормативно-правовому забезпеченні з питань митного оподаткування. Проаналізовано динаміку, структуру митних податків у формуванні доходів державного бюджету. Виявлено фактори впливу на зміну податкових надходжень. Проведено аналіз структури експорту та імпорту в Україні та визначено їх вплив на надходження митних платежів. Узагальнено проблемні питання, які стосуються митного оподаткування. Акцентовано увагу на необхідності пошуку балансу між забезпеченням джерел фінансування та стимулюванням суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Наголошується на необхідності структурної перебудови економіки нашої країни, щодо експорту товарів з високою доданою вартістю, що, в свою чергу, позитивно впливатиме на надходження митних платежів.

Індустрія 4.0 як чинник забезпечення економічного розвитку України в умовах воєнного стану

2026-05-07T17:19:18+03:00

У статті досліджено роль Індустрії 4.0 у забезпеченні економічного розвитку України в умовах воєнного стану. Проаналізовано вплив ключових технологій на стійкість та модернізацію промисловості й інфраструктури. Визначено поточний стан діджиталізації економіки України у різних секторах, а також негативні наслідки воєнного стану на цифрову трансформацію. Встановлено, що впровадження таких інновацій є не лише фактором конкурентоспроможності, але й можливостями для «розумного» післявоєнного відновлення.