Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління

Дестабілізація глобальних ланцюгів створення вартості: економічний вимір

Ольга Беззубченко — 2026-05-31

У статті здійснено теоретичне осмислення дестабілізації глобальних ланцюгів створення вартості (ГЛСВ) як самостійної економічної категорії в умовах сучасних геополітичних трансформацій. Обґрунтовано, що дестабілізація ГЛСВ не зводиться до окремих проявів ризиків або порушень, а є системним багатовимірним процесом, що виникає внаслідок взаємодії структурних характеристик економіки та зовнішніх шоків.

Проведено розмежування понять «дестабілізація», «вразливість», «ризик», «волатильність» та «порушення ланцюгів постачання». Запропоновано авторське визначення дестабілізації ГЛСВ, яке базується на концепції відхилення від стану функціональної рівноваги.

Розроблено теоретичну модель дестабілізації, що включає джерела, канали передачі та економічні ефекти. Визначено ключові рівні прояву дестабілізації — мікро-, мезо- та макрорівень — та охарактеризовано їх взаємозв’язок.

Особливу увагу приділено ролі структурних факторів, зокрема диверсифікації постачання, у формуванні стійкості ГЛСВ. Доведено, що дестабілізація має нелінійний та кумулятивний характер, що обумовлює необхідність її розгляду у межах системного підходу.

Практичне значення дослідження полягає у формуванні теоретичної основи для подальшого розвитку методів оцінювання дестабілізації та обґрунтування економічної політики у сфері управління глобальними виробничими мережами.

Моделі цінностей-можливостей і цінностей-загроз стейкхолдерів проєкту трансформації системи управління девелоперської компанії

Олена Веренич — 2026-05-31

Проведено аналіз літературних джерел в межах досліджуваної теми. Запропоновано модель класифікації типових стейкхолдерів проєкту трансформації системи управління девелоперською компанією. У напрямку розширення тезаурусу зазначеного проєкту запропоновано визначення цінностей-загроз і цінностей-можливостей, ідентифіковано типові цінності-загрози для досліджуваного типу проєктів. Запропоновано модель процесу розробки стратегії залучення стейкхолдерів до проєкту, представлено модель запропонованого процесу у множинному вигляді. Проведено SWOT-аналіз запропонованого підходу.

Перспективні напрями трансформації парадигми управління підприємствами малого та середнього бізнесу в умовах економіки відновлення

Валентин Власенко — 2026-05-31

У роботі обґрунтовано методологічні та розглянуто прикладні рекомендації щодо застосування перспективних напрямів трансформації парадигми управління підприємствами малого та середнього бізнесу в умовах економіки відновлення. Узагальнено онтологічний зміст наукової категорії «парадигма управління» як сукупності концептуальних підходів, наукових ідей, поглядів, методів та інструментів управління, що сприяють трансформації економічних процесів та формуванню стійких механізмів розвитку. Запропоновано авторський підхід до виділення типів (етапів трансформації) національної економіки залежно від еволюції управлінських пріоритетів, а саме: економіки воєнного часу, економіки відбудови, економіки відновлення (відродження), економіки розбудови та процвітання. Рекомендовано пріоритети (об’єкти) управління малими та середніми підприємствами (МСП) залежно від типу національної економіки. На концептуальному рівні узагальнено характерні відмінності парадигм управління за типами національної економіки залежно від параметрів (критеріїв) порівняння, що сприяло виділенню парадигми воєнного часу (відбудови) та парадигми відновлення (розбудови). Розроблено основні складові механізму реалізації концепції відновлення та відродження підприємств малого та середнього бізнесу (МСП) на основі визначення ключових заходів та інструментів реалізації, очікуваного результату та соціально-економічного ефекту. Обґрунтовано доцільність застосування управлінських інструментів та механізмів управління на мікрорівні на основі концептуальної матриці.

Організаційні інструменти адаптації сучасних підприємств до умов цифрової економіки

Юрій Леонідович Грінченко — 2026-05-31

У статті досліджуються теоретико-методологічні аспекти та практичні інструменти адаптації організаційних структур підприємств в умовах розвитку цифрової економіки. Обґрунтовано, що стрімкий прогрес цифрових технологій, поширення платформних бізнес-моделей, зростання ролі даних та підвищена турбулентність ринкового середовища зумовлюють необхідність перегляду традиційних підходів до організаційного дизайну. Визначено, що підприємства стикаються з комплексом технологічних, організаційних, інфраструктурних і кадрових викликів, що потребують від них не фрагментарної цифровізації окремих функцій, а цілісної перебудови управлінських механізмів. На основі аналізу сучасних наукових підходів та досвіду компаній щодо розвитку в цифрову епоху виокремлено три ключові тенденції трансформації організаційних структур: поширення гнучких (Agile) та крос-функціональних команд, розвиток платформних моделей управління та зростання значення підходів на основі даних (data-driven) разом із інституціоналізацією ролі директора з управління даними (Chief Data Officer). Показано, що саме інтеграція цих тенденцій формує нову логіку створення цінності та визначає конкурентоспроможність підприємств у цифровому середовищі. Отримані результати дозволяють поглибити розуміння механізмів структурної трансформації бізнесу та окреслити концептуальні орієнтири для подальших досліджень і практичної реалізації цифрових стратегій.

Системне навчання та розвиток управлінської команди IT-підприємства в умовах адаптації до технологічних змін

Максим Васильович Лиманець — 2026-05-31

У статті досліджено особливості системного навчання та розвитку управлінських команд IT-підприємств в умовах стрімких технологічних змін. Визначено ключові виклики адаптації до впровадження штучного інтелекту, хмарних технологій та інших інновацій, що трансформують підходи до організації роботи, прийняття рішень і стратегічного управління.

Запропоновано удосконалену системну модель навчання та розвитку управлінських команд IT-підприємств, яка охоплює взаємопов’язані компоненти: діагностику потреб на основі даних, проєктування адаптивних програм із використанням AI-рекомендаційних систем, реалізацію навчання через цифрові платформи та оцінювання ефективності із застосуванням аналітики навчання. Обґрунтовано, що персоналізація навчання сприяє підвищенню ефективності навчальних програм, автоматизація адміністративних процесів оптимізує використання часу HR-фахівців, а застосування предиктивної аналітики покращує результати завершення програм. Аналіз практик провідних українських IT-компаній, зокрема EPAM та Ciklum, а також галузевих ініціатив, таких як Upgrade UA, підтверджує ефективність системного підходу до розвитку управлінських команд, зокрема у підвищенні рівня утримання управлінського персоналу та забезпеченні стабільної продуктивності в умовах дистанційної роботи. Визначено ключові виклики впровадження системи навчання, серед яких ресурсні обмеження та цифровий розрив, висока динаміка технологічних змін, опір організаційним трансформаціям, а також етичні аспекти використання штучного інтелекту. Практична значущість дослідження полягає у формуванні рекомендацій для IT-підприємств щодо побудови ефективної системи навчання управлінських команд із урахуванням можливостей штучного інтелекту та цифрових платформ, яка може бути адаптована до специфіки конкретних організацій залежно від їх розміру, рівня цифрової зрілості та ресурсного забезпечення.

Факторна теорія конкурентоспроможності управлінського капіталу

Вадим Олійник — 2026-05-31

У статті розглядається факторна теорія конкурентоспроможності управлінського капіталу. Досліджується зміст і характеристика факторів, які впливають на конкурентоспроможність управлінського капіталу. Акцентується увага на базових факторах впливу і особливостях їх практичної реалізації. Визначається системна взаємодія факторів в процесі якісного розвитку професійної системи менеджменту. Обґрунтовується роль професіоналізації менеджменту для створення умов конкурентоспроможності управлінського капіталу. Визначаються особливості еволюції управлінського капіталу в процесі формування і розвитку історичних передумов менеджменту. Показана важливість процесу капіталізації інтелектуальних людських ресурсів. Пропонується розглядати управлінський капітал як провідний формат в системі взаємодії інтелектуального, емоційного і соціокультурного капіталів. Приводиться порівняльна характеристика моделей управління в контексті формування конкурентоспроможності управлінського капіталу. Запропонована факторна модель конкурентоспроможності управлінського капіталу. Розглядаються умови впливу технологічної сингулярності, людиноцентричного континууму та інтегральності на розвиток управлінського капіталу. Сформовані фактори інтегральної результативності управлінського капіталу. Актуалізується системна взаємодія розвитку професійного менеджменту, управлінського капіталу і управлінської команди нового інноваційного зразку.

Митне оподаткування в сучасних умовах

Світлана Осадчук — 2026-06-02

У статті досліджено теоретичні і практичні аспекти митного оподаткування в сучасних умовах. Обґрунтовано, що ефективність митного оподаткування актуалізується в умовах криз та зовнішніх викликів. Визначено, що головним завданням митного оподаткування є забезпечення одночасно формування доходів державного бюджету та стимулювання суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Проаналізовано думки науковців щодо сутності митних платежів. Розглянуто відносини, що пов’язані із справлянням митних платежів в сучасних умовах. Проаналізовано особливості формування митних податків до державного бюджету в умовах воєнного стану. Розглянуто зміни, які відбулись в нормативно-правовому забезпеченні з питань митного оподаткування. Проаналізовано динаміку, структуру митних податків у формуванні доходів державного бюджету. Виявлено фактори впливу на зміну податкових надходжень. Проведено аналіз структури експорту та імпорту в Україні та визначено їх вплив на надходження митних платежів. Узагальнено проблемні питання, які стосуються митного оподаткування. Акцентовано увагу на необхідності пошуку балансу між забезпеченням джерел фінансування та стимулюванням суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Наголошується на необхідності структурної перебудови економіки нашої країни, щодо експорту товарів з високою доданою вартістю, що, в свою чергу, позитивно впливатиме на надходження митних платежів.