Дестабілізація глобальних ланцюгів створення вартості: економічний вимір
DOI:
https://doi.org/10.18524/2413-9998.62.1.361737Ключові слова:
глобальні ланцюги створення вартості, дестабілізація, вразливість, стійкість ланцюгів постачання, геополітичні шоки, диверсифікація, міжнародна торгівля, економічна рівновагаАнотація
У статті здійснено теоретичне осмислення дестабілізації глобальних ланцюгів створення вартості (ГЛСВ) як самостійної економічної категорії в умовах сучасних геополітичних трансформацій. Обґрунтовано, що дестабілізація ГЛСВ не зводиться до окремих проявів ризиків або порушень, а є системним багатовимірним процесом, що виникає внаслідок взаємодії структурних характеристик економіки та зовнішніх шоків.
Проведено розмежування понять «дестабілізація», «вразливість», «ризик», «волатильність» та «порушення ланцюгів постачання». Запропоновано авторське визначення дестабілізації ГЛСВ, яке базується на концепції відхилення від стану функціональної рівноваги.
Розроблено теоретичну модель дестабілізації, що включає джерела, канали передачі та економічні ефекти. Визначено ключові рівні прояву дестабілізації — мікро-, мезо- та макрорівень — та охарактеризовано їх взаємозв’язок.
Особливу увагу приділено ролі структурних факторів, зокрема диверсифікації постачання, у формуванні стійкості ГЛСВ. Доведено, що дестабілізація має нелінійний та кумулятивний характер, що обумовлює необхідність її розгляду у межах системного підходу.
Практичне значення дослідження полягає у формуванні теоретичної основи для подальшого розвитку методів оцінювання дестабілізації та обґрунтування економічної політики у сфері управління глобальними виробничими мережами.
Посилання
Antràs, P. (2020). De-globalisation? Global value chains in the post-COVID-19 age (NBER Working Paper No. 28115). National Bureau of Economic Research.
Baldwin, R. (2016). The great convergence: Information technology and the new globalization. Harvard University Press.
Evenett, S. J., & Baldwin, R. (Eds.). (2020). Revitalising multilateralism: Pragmatic ideas for the new WTO Director-General. CEPR Press.
Gereffi, G. (2019). Global value chains and international development policy: Bringing firms, networks and policy-engaged scholarship back in. Journal of International Business Policy, 2(3), 195–223. https://doi.org/10.1057/s42214-019-00028-7
Gereffi, G., Humphrey, J., & Sturgeon, T. (2005). The governance of global value chains. Review of International Political Economy, 12(1), 78–104. https://doi.org/10.1080/09692290500049805
Helpman, E. (2018). Globalization and inequality. Harvard University Press.
International Monetary Fund. (2023). Geoeconomic fragmentation and the future of multilateralism. International Monetary Fund.
Miroudot, S. (2020). Resilience versus robustness in global value chains: Some policy implications. In R. Baldwin & S. J. Evenett (Eds.), COVID-19 and trade policy: Why turning inward won’t work (pp. 117–130). CEPR Press.
OECD. (2021). Global value chains: Efficiency and risks in the context of COVID-19. OECD Publishing.
Rodrik, D. (2011). The globalization paradox: Democracy and the future of the world economy. W. W. Norton & Company.
UNCTAD. (2022). World investment report 2022: International tax reforms and sustainable investment. United Nations.
World Bank. (2020). World development report 2020: Trading for development in the age of global value chains. World Bank.
World Economic Forum. (2020). The global risks report 2020. World Economic Forum.
World Trade Organization. (2023). World trade report 2023: Re-globalization for a secure, inclusive and sustainable future. World Trade Organization.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Ліцензія Creative Commons Attribution 4.0 (CC BY 4.0) International Public License дозволяє користувачам вільно читати, завантажувати, копіювати, поширювати, відтворювати, адаптувати, друкувати, шукати, цитувати або посилатися на повнотекстові публікації, зокрема з комерційною метою, за умови
- належного зазначення інформації щодо авторства, а саме прізвища автора та власника авторських прав, застереження щодо авторського права, вказівки на ліцензію, застереження щодо відмови від відповідальності, а також посилання на матеріал (публікацію у цьому журналі);
- наведення посилання на ліцензію;
- чіткого вказання усіх змін в матеріалі, якщо такі вносились.
Авторські права на макет, форматування, дизайн та обкладинку видання належать Одеському національному університетові імені І. І. Мечникова засновнику та видавцю журналу «Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління».
Усі матеріали публікуються керуючись доброю волею; висловлені авторами думки відображають їхні власні думки й можуть не збігатися з думкою редакційної колегії чи засновника.
