РОЗВИТОК І УДОСКОНАЛЕННЯ ІНСТРУМЕНТА АУТСОРСИНГУ У ТОРГІВЕЛЬНІЙ СФЕРІ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2413-9998.2021.1(47).226928Ключові слова:
торгівля дрібна, аутсорсинг, попит, споживач, постачальник, модель, послуга, ефективністьАнотація
Показано, як в умовах кризових явищ світової та вітчизняної економіки необхідним є пошук нових форм та інструментів функціонування торгівельних підприємств. Вказано на широке використання IT-аутсорсингу як засобу передачі зовнішньому виконавцю функцій зі створення і управління ІТ-інфраструктурного торгівельного підприємства. ІТ-рішення та ІТ-підтримка спрямовані на скорочення операційних витрат та ще більше скорочення людського фактора у бізнес-процесах. Проаналізовані такі інструменти, що можливо використовувати у межах реалізації аутсорсингу як форми удосконалення виробничими процесами торгівельного підприємства: аутстаффінг – виведення частини персоналу зі штату; МRO – ремонтне обслуговування та логістичні операції; VMI – управління товарно-матеріальними запасами за допомогою постачальника; концепція 4PL, яка реалізує технологію VMI. Зроблено наголос, що використання аутсорсингу при структурній перебудові торгівельного підприємства означає інвентарізацію і переконструювання всіх господарський зав’язків даного підприємства з ціллю створення ефективної сукупності партнерських фірм, переважно на договірних основах.
У розвитку аутсорсингу поряд з позитивними факторами діють і негативні. Проте, вплив факторів першої групи суттєво сильніше, тому обсяг послуг, що передається в аутсорсинг, швидко зростає. В кожній конкретній ситуації менеджмент торгівельного підприємства повинен на основі конкретних економічних розрахунків, які визначають доцільність використання аутсорсингу.
Посилання
Аникин Б. А., Рудая И. Л. Аурсорсинг и аутстаффинг: высокие технологии менеджмента: уч. пособие. Москва : Инфра –М, 2006. 288 с.
Доннеллан М., Стюарт К. Аутсорсинг бизнес-процессов. Советы финансового директора. Москва : Вершина, 2006. 416 с.
Готтшальк П., Соли-Сеттер Х. ИТ-аутсорсинг: построение взаимовыгодного сотрудничества ; Пер. с англ. Москва : Альпина Бизнес Букс, 2007. 390 с.
Захарченко В. И., Борисов О. Г., Меркулов Н. Н. Реструктуризация и аутсорсинг на предприятии. Одесса : Феникс, 2006. 128 с.
Календжян С. О. Аутсорсинг и делегирование полномочий в деятельности компании. Москва : Дело, 2003. 273 с.
Карпіщенко О. І., Таранюк Л. М., Льольо О. В., Таранюк К. В. Теоретико-прикладні аспекти проведення аутсорсингу бізнес-процесів в системі управління торгівельним підприємством. Механізм регулювання економіки. 2015. № 4. С. 78-87.
Коток М. Аутсорсинг логістичних функцій торгівельних підприємств. Товари і ринки, 2011. № 2. С. 36-45.
Лігоненко Л. О., Фролова Л. В. Аутсорсинг як інструмент оптимізації та підвищення ефективності бізнесу. Менеджмент. 2005. № 6 (48). С. 115-125.
Строченко Н. І., Медвідь В. Ю., Кутах К. М. Впровадження механізму аутсорсингу, як засобу забезпечення ефективного функціонування сільськогосподарського підприємства. Науковий вісник Ужгородського ун-ту. 2017. Вип. 1 (49). Т. 1 С. 149-205.
Хейвуд Дж. Б. Аутсорсинг: в поисках конкурентных преимуществ ; Пер. с англ. Москва : Вильямс, 2004. 176 с.
Чернорез Е. В. Возможности аутсорсинга для розничной торговли в период кризиса. Вестник Инжекона, 2009. Вип. 5 (32). С. 319-322.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).