Узагальнення складових економічного потенціалу підприємства і механізм його розвитку
DOI:
https://doi.org/10.18524/2413-9998.2021.2(48).243683Ключові слова:
потенціал, виробництво, показник, ресурс, фактор, конкурентоспроможність, оцінка, ефект, інформаціяАнотація
У статті запропоновано узагальнене бачення сучасного формування і розвитку економічного потенціалу промислового підприємства. Проведено порівняння понять «виробничий потенціал» і «економічний потенціал». Зроблено висновок, що сьогодні більш актуальним є дослідження економічного потенціалу, як найбільш узагальнюючого показника стійкості промислового підприємства у сучасному економічному середовищі. Узагальнюючи існуючі підходи до поняття «потенціал», виділено економічні потенціали країни, галузі, підприємства. Дослідження окремих складових економічного потенціалу підприємства і розробка заходів з його розвитку не може дати позитивний результат вже тому, що не досліджено та необґрунтовано вплив його складових у складі цілісної системи. Є розуміння, що економічний потенціал може входити на правах елемента у систему більш високого порядку – у сукупний потенціал підприємства. При цьому він може оцінюватися за двома групами показників: що характеризують безпосередньо сам економічний потенціал і виробничо – господарську діяльність підприємства. Визначення економічного потенціалу підприємства безпосередньо пов’язано з цілями підприємства та включає наступні етапи: оцінка структури, динаміки та ефективності використання виробничих ресурсів; визначення рівня конкурентоспроможності основних видів продукції; аналіз наявних виробничих резервів і втрат економічних ресурсів підприємства; вибір основної стратегії та тактики розвитку потенціалу підприємства; планування розвитку потенціалу підприємства; здійснення запланованих заходів. Основними компонентами економічного потенціалу підприємства визначено: фінансовий потенціал, кадровий потенціал, науково-технологічний потенціал. Розвиток кожної складової економічного потенціалу необхідно розглянути у сукупності з потенціалами внутрішнього і зовнішнього ринків, конкурентів, країни в цілому. Розуміння такого розподілу складових економічного потенціалу передбачає також розділення на більш дрібні складові.
Посилання
Гохан П. А. Слияния, поглощения и реструктуризация компаний. Москва : Альпина Бизнес Букс, 2004.741 с.
Гунина И. А. Экономический потенциал предприятия: сущность, содержание, структура. Машиностроитель, 2004. № 11. С. 24-28.
Захарченко В. І., Аль-Шаргі Ф. М. Розвиток промислового підприємства на основі моделювання процесу диверсифікації виробництва : монографія. Одеса : Атлант, 2015. 124 с.
Ковтун О. И. О методологии формирования стратегии предприятия. Экономика Украины, 2014. № 9. С. 19-34.
Колосов А. М., Колосова К. А., Штапаук Г. П. Управління стійкістю підприємства : монографія. Старобільськ : Видавництво ЛНУ імені Тараса Шевченка, 2016. 336 с.
Лапин Е. В. Экономический потенциал предприятия : монография. Сумы : ИТД “Университетская книга”, 2002. 310 с.
Макконнелл К. Р., Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. В 2 т. Москва : Республика, 1992. Т.1. 399 с.; Т.2. 400 с.
Національна економічна стратегія – 2030. Урядовий кур’єр, 2021. №№ 13-21.
Петрович Й. М. Організування промислового виробництва : підручник. Київ : Знання, 2009. 328с.
Питерс Т. Представьте себе! Превосходство в бизнесе в эпоху разрушений. Санкт-Петербург : Стокгольмская школа экономики, 2005. 352 с.
Фляйшер К., Бенсуссан Б. Стратегический и конкурентный анализ. Методы и средства конкурентного анализа в бизнесе. Москва : БИНОМ, 2017. 541с.
Чаленко А. Ю. Методика определения экономического потенциала. Экономика Украины, 2013. № 8. С. 40-54.
Чухрай Н. Формування інноваційного потенціалу підприємства: маркетингове та логістичне забезпечення : монографія. Львів : Видавництво НУ «Львівська політехніка», 2002. 316 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу є авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій. Ніяка частина опублікованого матеріалу не може бути відтворена без попереднього повідомлення та дозволу автора.