Узагальнення складових економічного потенціалу підприємства і механізм його розвитку
DOI:
https://doi.org/10.18524/2413-9998.2021.2(48).243683Ключові слова:
потенціал, виробництво, показник, ресурс, фактор, конкурентоспроможність, оцінка, ефект, інформаціяАнотація
У статті запропоновано узагальнене бачення сучасного формування і розвитку економічного потенціалу промислового підприємства. Проведено порівняння понять «виробничий потенціал» і «економічний потенціал». Зроблено висновок, що сьогодні більш актуальним є дослідження економічного потенціалу, як найбільш узагальнюючого показника стійкості промислового підприємства у сучасному економічному середовищі. Узагальнюючи існуючі підходи до поняття «потенціал», виділено економічні потенціали країни, галузі, підприємства. Дослідження окремих складових економічного потенціалу підприємства і розробка заходів з його розвитку не може дати позитивний результат вже тому, що не досліджено та необґрунтовано вплив його складових у складі цілісної системи. Є розуміння, що економічний потенціал може входити на правах елемента у систему більш високого порядку – у сукупний потенціал підприємства. При цьому він може оцінюватися за двома групами показників: що характеризують безпосередньо сам економічний потенціал і виробничо – господарську діяльність підприємства. Визначення економічного потенціалу підприємства безпосередньо пов’язано з цілями підприємства та включає наступні етапи: оцінка структури, динаміки та ефективності використання виробничих ресурсів; визначення рівня конкурентоспроможності основних видів продукції; аналіз наявних виробничих резервів і втрат економічних ресурсів підприємства; вибір основної стратегії та тактики розвитку потенціалу підприємства; планування розвитку потенціалу підприємства; здійснення запланованих заходів. Основними компонентами економічного потенціалу підприємства визначено: фінансовий потенціал, кадровий потенціал, науково-технологічний потенціал. Розвиток кожної складової економічного потенціалу необхідно розглянути у сукупності з потенціалами внутрішнього і зовнішнього ринків, конкурентів, країни в цілому. Розуміння такого розподілу складових економічного потенціалу передбачає також розділення на більш дрібні складові.
Посилання
Гохан П. А. Слияния, поглощения и реструктуризация компаний. Москва : Альпина Бизнес Букс, 2004.741 с.
Гунина И. А. Экономический потенциал предприятия: сущность, содержание, структура. Машиностроитель, 2004. № 11. С. 24-28.
Захарченко В. І., Аль-Шаргі Ф. М. Розвиток промислового підприємства на основі моделювання процесу диверсифікації виробництва : монографія. Одеса : Атлант, 2015. 124 с.
Ковтун О. И. О методологии формирования стратегии предприятия. Экономика Украины, 2014. № 9. С. 19-34.
Колосов А. М., Колосова К. А., Штапаук Г. П. Управління стійкістю підприємства : монографія. Старобільськ : Видавництво ЛНУ імені Тараса Шевченка, 2016. 336 с.
Лапин Е. В. Экономический потенциал предприятия : монография. Сумы : ИТД “Университетская книга”, 2002. 310 с.
Макконнелл К. Р., Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. В 2 т. Москва : Республика, 1992. Т.1. 399 с.; Т.2. 400 с.
Національна економічна стратегія – 2030. Урядовий кур’єр, 2021. №№ 13-21.
Петрович Й. М. Організування промислового виробництва : підручник. Київ : Знання, 2009. 328с.
Питерс Т. Представьте себе! Превосходство в бизнесе в эпоху разрушений. Санкт-Петербург : Стокгольмская школа экономики, 2005. 352 с.
Фляйшер К., Бенсуссан Б. Стратегический и конкурентный анализ. Методы и средства конкурентного анализа в бизнесе. Москва : БИНОМ, 2017. 541с.
Чаленко А. Ю. Методика определения экономического потенциала. Экономика Украины, 2013. № 8. С. 40-54.
Чухрай Н. Формування інноваційного потенціалу підприємства: маркетингове та логістичне забезпечення : монографія. Львів : Видавництво НУ «Львівська політехніка», 2002. 316 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).