РОЗВИТОК ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ: АНАЛІЗ ЗАХОДІВ З ПІДТРИМКИ

Анотація

У цьому дослідженні розглядається розвиток механізмів підтримки відновлюваної енергетики  в ЄС та оцінюється потенціал їх трансформації у  світлі фо-рмування Європейського енергетичного  союзу в умовах посилення глобальної енергетичної кризи. У рамках довгострокової  стратегії збільшення частки відновлюваної енергетики ЄС визначив низку амбітних цілей,  заходів та законодавчих ініціатив, таких як  Директива 2001/77/ЄС, яка встановлює цілі щодо  досягнення 12 % енергії та 22 % електроенергії з  відновлюваних джерел до 2010 року, а також  Директива з відновлюваної енергетики (RED II),  яка оновлює цілі RED I та передбачає частку  відновлюваної енергії у кінцевому  енергоспоживанні на рівні не менше 32 % до 2030  року. У дослідженні також розглядаються різні  види прямих і непрямих механізмів підтримки  відновлюваних джерел енергії, включаючи  «зелені» тарифи, зміцнення мереж і механізми  розширення потужностей, а також екологічні  податки і скасування субсидій на викопне паливо.  Впровадження та ефективність цих механізмів  підтримки ВДЕ відрізняються в різних країнах- членах ЄС через такі фактори, як їхня  індивідуальна енергетична політика, існуюча  інфраструктура та ринкові умови. Крім того,  вартість технологій відновлюваної енергетики  продовжує знижуватися, що робить їх більш  конкурентоспроможними порівняно з  традиційними джерелами викопного палива. Це  означає, що рівень підтримки, необхідний для  ВДЕ, з часом також може зменшитися. Крім того,  інтеграція відновлюваної енергії в енергосистему  та розробка рішень для зберігання енергії  матимуть вирішальне значення для досягнення  амбітних цілей Крім того, ЄС стикається з  геополітичними проблемами енергетичної  безпеки, і план ЄС RePowerEU спрямований на  вирішення цих проблем шляхом прискорення  інвестицій у виробництво електроенергії з  відновлюваних джерел. У дослідженні робиться  висновок, що зобов’язання ЄС щодо збільшення  частки відновлюваної енергії в енергетичному  балансі є послідовним і амбітним, і ці ініціативи  демонструють прихильність ЄС до вирішення  нагальної потреби переходу до низьковуглецевої  економіки.