КОМУНІКАТИВНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ В УПРАВЛІННІ РИЗИКАМИ СОЦІАЛЬНОЇ ПРОЗОРОСТІ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ПІДПРИЄМСТВА
DOI:
https://doi.org/10.18524/2413-9998.2022.3(52).275821Ключові слова:
комунікативний менеджмент, комунікації, соціальна прозорість, соціальне програмне забезпечення підприємства, інформаційні системи підприємства, ризикиАнотація
Одним із напрямків вдосконалення інструментів комунікативного менеджменту в умовах сучасних викликів є релевантне забезпечення актуальних змін у форматах організації праці. Набувають популярності дистанційна робота та змішані формати. Дистанційна робота означає використання інформаційних і комунікаційних технологій для роботи поза робочим місцем. Криза Covid-19, повномасштабна війна в Україні призвела до збільшення використання інструментів соціальних мереж на підприємствах. Напрямками їх використання є контроль, інформування, координація співпраці між працівниками. В таких умовах комунікативний менеджмент має враховувати не тільки вимоги, але й ризики соціальної прозорості. Соціальна прозорість здійснюється через соціальні мережі або корпоративне соціальне програмне забезпечення, стосується добровільного обміну особистою та контекстною інформацією, такою як інформація про їхній власний статус і статус команди, наміри, мотивацію, можливості, пріоритети, цілі, оновлення фізичної та соціальної інформації, контакти з іншими колегами. Практики соціальної прозорості можуть створити такі ризики, як перевантаження інформацією, професійне вигорання, стрес. Бракує систематичних методів комунікативного менеджменту, які б ідентифікували та оцінювали ризики соціальної прозорості. В представленому дослідженні обґрунтовується метод ідентифікації та оцінки таких ризиків на підприємствах. Розроблено відповідний алгоритм методу ідентифікаціїї та оцінки таких ризиків в організаційному контексті.
Посилання
Dabbish, L., Stuart, C., Tsay, J., & Herbsleb, J. (2012, February). Social coding in GitHub: transparency and collaboration in an open software repository. In Proceedings of the ACM 2012 conference on computer supported cooperative work (pp. 1277–1286).
Erickson, T., & Kellogg, W. A. (2000). Social translucence: an approach to designing systems that support social processes. ACM transactions on computerhuman interaction (TOCHI), 7(1), 59–83.
Stuart, H. C., Dabbish, L., Kiesler, S., Kinnaird, P., & Kang, R. (2012, February). Social transparency in networked information exchange: a theoretical framework. In Proceedings of the ACM 2012 conference on Computer Supported Cooperative Work (pp. 451–460).
Laud, R. L., & Schepers, D. H. (2009). Beyond transparency: Information overload and a model for intelligibility. Business and Society Review, 114(3), 365–391.
Pina, V., Torres, L., & Royo, S. (2007). Are ICTs improving transparency and accountability in the EU regional and local governments? An empirical study. Public administration, 85(2), 449–472.
Lourenço, R. P., Moura, P., Jorge, S., & Pattaro, A. F. (2013). Online transparency for accountability: One assessing model and two applications. Electronic Journal of E-government, 11, 280–292.
Alsaedi, T., Phalp, K., & Ali, R. (2019, October). Towards an assessment method for social transparency in enterprise information systems. In 2019 IEEE 23rd International Enterprise Distributed Object Computing Workshop (EDOCW) (pp. 136–145). IEEE.
Alsaedi, T., Phalp, K., & Ali, R. (2019). Online social transparency in enterprise information systems: risks and risk factors. In Research and Practical Issues of Enterprise Information Systems: 13th IFIP WG 8.9 International Conference, CONFENIS 2019, Prague, Czech Republic, December 16–17, 2019, Proceedings 13 (pp. 97–111). Springer International Publishing.
Alsaedi, T., Stefanidis, A., Phalp, K., & Ali, R. (2019, October). Social transparency in enterprise information systems: peculiarities and assessment factors. In 2019 6th International Conference on Behavioral, Economic and Socio-Cultural Computing (BESC) (pp. 1–4). IEEE.
do Prado Leite, J. C. S., & Cappelli, C. (2008). Exploring i* Characteristics that Support Software Transparency. In iStar (pp. 51–54).
Marlow, J., & Dabbish, L. A. (2015, February). The effects of visualizing activity history on attitudes and behaviors in a peer production context. In Proceedings of the 18th ACM Conference on Computer Supported Cooperative Work & Social Computing (pp. 757–764).
Abu-Shanab, E. A. (2013). The relationship between transparency and e-government: An empirical support. Electronic government and electronic participationjoint proceedings of ongoing research of IFIP EGOV and IFIP ePart 2021.
Griffith, J. C. (2006). Beyond transparency: New standards for legislative information systems. Geneva, Switzerland: European Centre for Parliamentary Research and Documentation.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу є авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій. Ніяка частина опублікованого матеріалу не може бути відтворена без попереднього повідомлення та дозволу автора.
