КОМУНІКАТИВНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ В УПРАВЛІННІ РИЗИКАМИ СОЦІАЛЬНОЇ ПРОЗОРОСТІ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ПІДПРИЄМСТВА
DOI:
https://doi.org/10.18524/2413-9998.2022.3(52).275821Ключові слова:
комунікативний менеджмент, комунікації, соціальна прозорість, соціальне програмне забезпечення підприємства, інформаційні системи підприємства, ризикиАнотація
Одним із напрямків вдосконалення інструментів комунікативного менеджменту в умовах сучасних викликів є релевантне забезпечення актуальних змін у форматах організації праці. Набувають популярності дистанційна робота та змішані формати. Дистанційна робота означає використання інформаційних і комунікаційних технологій для роботи поза робочим місцем. Криза Covid-19, повномасштабна війна в Україні призвела до збільшення використання інструментів соціальних мереж на підприємствах. Напрямками їх використання є контроль, інформування, координація співпраці між працівниками. В таких умовах комунікативний менеджмент має враховувати не тільки вимоги, але й ризики соціальної прозорості. Соціальна прозорість здійснюється через соціальні мережі або корпоративне соціальне програмне забезпечення, стосується добровільного обміну особистою та контекстною інформацією, такою як інформація про їхній власний статус і статус команди, наміри, мотивацію, можливості, пріоритети, цілі, оновлення фізичної та соціальної інформації, контакти з іншими колегами. Практики соціальної прозорості можуть створити такі ризики, як перевантаження інформацією, професійне вигорання, стрес. Бракує систематичних методів комунікативного менеджменту, які б ідентифікували та оцінювали ризики соціальної прозорості. В представленому дослідженні обґрунтовується метод ідентифікації та оцінки таких ризиків на підприємствах. Розроблено відповідний алгоритм методу ідентифікаціїї та оцінки таких ризиків в організаційному контексті.
Посилання
Dabbish, L., Stuart, C., Tsay, J., & Herbsleb, J. (2012, February). Social coding in GitHub: transparency and collaboration in an open software repository. In Proceedings of the ACM 2012 conference on computer supported cooperative work (pp. 1277–1286).
Erickson, T., & Kellogg, W. A. (2000). Social translucence: an approach to designing systems that support social processes. ACM transactions on computerhuman interaction (TOCHI), 7(1), 59–83.
Stuart, H. C., Dabbish, L., Kiesler, S., Kinnaird, P., & Kang, R. (2012, February). Social transparency in networked information exchange: a theoretical framework. In Proceedings of the ACM 2012 conference on Computer Supported Cooperative Work (pp. 451–460).
Laud, R. L., & Schepers, D. H. (2009). Beyond transparency: Information overload and a model for intelligibility. Business and Society Review, 114(3), 365–391.
Pina, V., Torres, L., & Royo, S. (2007). Are ICTs improving transparency and accountability in the EU regional and local governments? An empirical study. Public administration, 85(2), 449–472.
Lourenço, R. P., Moura, P., Jorge, S., & Pattaro, A. F. (2013). Online transparency for accountability: One assessing model and two applications. Electronic Journal of E-government, 11, 280–292.
Alsaedi, T., Phalp, K., & Ali, R. (2019, October). Towards an assessment method for social transparency in enterprise information systems. In 2019 IEEE 23rd International Enterprise Distributed Object Computing Workshop (EDOCW) (pp. 136–145). IEEE.
Alsaedi, T., Phalp, K., & Ali, R. (2019). Online social transparency in enterprise information systems: risks and risk factors. In Research and Practical Issues of Enterprise Information Systems: 13th IFIP WG 8.9 International Conference, CONFENIS 2019, Prague, Czech Republic, December 16–17, 2019, Proceedings 13 (pp. 97–111). Springer International Publishing.
Alsaedi, T., Stefanidis, A., Phalp, K., & Ali, R. (2019, October). Social transparency in enterprise information systems: peculiarities and assessment factors. In 2019 6th International Conference on Behavioral, Economic and Socio-Cultural Computing (BESC) (pp. 1–4). IEEE.
do Prado Leite, J. C. S., & Cappelli, C. (2008). Exploring i* Characteristics that Support Software Transparency. In iStar (pp. 51–54).
Marlow, J., & Dabbish, L. A. (2015, February). The effects of visualizing activity history on attitudes and behaviors in a peer production context. In Proceedings of the 18th ACM Conference on Computer Supported Cooperative Work & Social Computing (pp. 757–764).
Abu-Shanab, E. A. (2013). The relationship between transparency and e-government: An empirical support. Electronic government and electronic participationjoint proceedings of ongoing research of IFIP EGOV and IFIP ePart 2021.
Griffith, J. C. (2006). Beyond transparency: New standards for legislative information systems. Geneva, Switzerland: European Centre for Parliamentary Research and Documentation.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
