РОЗВИТОК ІННОВАЦІЙНОЇ ЕКОСИСТЕМИ УКРАЇНИ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

Анотація

У статті досліджено теоретичні і методологічні аспекти головної ідеї формування інноваційної екосистеми на національному рівні, яка полягає у тісній співпраці та об’єднанні зусиль учасників інноваційного процесу на взаємовигідних умовах партнерства, ресурсів та компетенцій у нарощуванні інноваційного потенціалу країни. З’ясовано, що інноваційна екосистема на національному рівні – це синергійне партнерство та колаборація науки, освіти та бізнесу як інституційно злагодженого механізму взаємозв’язків від генерації та передачі знань до комерціалізації інновацій, тобто всього інноваційного циклу неоіндустріального розвитку національної економіки України, її відбудови у євроінтеграційному просторі. Обґрунтовано, що інноваційна екосистема як різновид екосистем в економіці дозволяє кооперувати зусилля зі створення та просування на ринок нововведень. Саме концепція інноваційної екосистеми надає набагато краще уявлення про природу інноваційних процесів, які відбуваються в сучасних реаліях, ніж традиційний системний підхід. Окреслені основні проблеми та перешкоди розвитку та реалізації інноваційної екосистеми України на національному рівні. Говорячи про те, що саме заклади вищої освіти (ЗВО) мають стати генераторами прогресивних структурних змін в економіці та зайняти основне місце в інноваційній екосистемі, у статті розглянуто прогресивний досвід ЗВО нового типу. Саме тому пропонується виділити головні інструменти цих змін, а саме: 1) визначення цільових ринків та сегментів; 2) формування системи клієнто-центричних ключових показників ефективності; 3) оптимізація структури та партнерської діяльності наукових закладів та закладів вищої освіти.