СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТАМИ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ ТА ПОЛІТИЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2413-9998.2024.2(57).314004Ключові слова:
управління проєктами, лідерство управління ризиками, команда проєкту, системне планування, ефективність проєктівАнотація
Стратегії управління проєктами в умовах економічної та політичної нестабільності досліджує підходи, які забезпечують ефективне управління проєктами в складних умовах. Основний акцент зроблено на необхідності адаптації до зовнішніх викликів, таких як економічні коливання, інфляція та безпекові загрози. Ефективність проєктного управління визначається здатністю впроваджувати гнучкі методи, сценарне планування та системний підхід, які включають управління ризиками та стратегічні зміни. Важливим аспектом є сильне лідерство, яке забезпечує підтримку команди та своєчасну адаптацію до змін. Сучасні стратегії включають управління ризиками, що дозволяє виявляти потенційні загрози та мінімізувати їхній вплив на реалізацію проєкту. Зокрема, автори підкреслюють важливість моніторингу ризиків протягом усього життєвого циклу проєкту, що дозволяє швидко адаптувати стратегію у відповідь на змінні умови. Комунікація та співпраця з усіма учасниками проєкту є критичними для забезпечення чіткої інформаційної взаємодії та узгодженого виконання завдань. Гнучкість у підходах до управління проєктами сприяє адаптації ресурсів і графіків до мінливих зовнішніх умов, що є ключем до стійкості проєктів. Це може включати зміни у плануванні та перегляд цілей у відповідь на нові реалії. Використання сучасних інноваційних методів також підвищує ефективність управління проєктами в складних умовах. Лідерство в кризових ситуаціях потребує не лише впевненості, але й здатності до емпатії, що допомагає створити довірливу атмосферу у команді. У результатах дослідження робиться висновок про важливість інтеграції системного планування, управління ризиками, гнучкості та лідерства для ефективного управління проєктами в умовах нестабільності. Такий підхід допомагає організаціям зберігати конкурентоспроможність та стабільний розвиток навіть за умов кризових ситуацій.
Посилання
Kerzner, H. (2022). Project management: a systems approach to planning, scheduling, and controlling (13th ed.). Hoboken, NJ: John Wiley & Sons.
Mantel, S. J., & Meredith, J. R. (2010). Project management: a managerial approach (7th ed.). Hoboken, NJ: John Wiley & Sons.
Project Management Standard and Project Management Body of Knowledge Guide (PMBOK Guide) (7th ed.). (2021). Newton Square, PA: PMI.
Anderson, R. J., & Adams, W. A. (2015). Mastering leadership: an integrated framework for breakthrough performance and extraordinary business results. Hoboken, NJ: John Wiley & Sons.
Project Management Institute. (2019). Standard for risk management in portfolios, programs, and projects. Newton Square, PA: Author.
Harake, M. F. (2023). An introduction to urgent emergency project management. PM World Journal, 12(10). https://pmworldlibrary.net/wp-content/uploads/2023/10/pmwj134-Oct2023-Harake-introduction-to-urgent-emergency-project-management.pdf
Głodziński, E., & Marciniak, S. (2016). Organisational innovations in crisis management of project-based enterprises. Economics and Business, 28(1), 26–32. https://doi.org/10.1515/eb-2016-0004
Krasnokutska, N. S., & Osetrova, T. O. (2018). Evoliutsiia rozvytku ta suchasni trendy v upravlinni proektamy [Evolution of development and modern trends in project management]. Ekonomichnyi Analiz, 28(1), 236–242. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).