КОМУНІКАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМАНДНОЇ РОБОТИ ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА СИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНО-ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2413-9998.2025.1(59).333226Ключові слова:
комунікація, комунікаційний процес, командоутворення, управлінська команда, конкурентоспроможність, адаптація, цифровізація, інформаційно-інтелектуальна економіка, стратегія, лідерствоАнотація
Стаття присвячена дослідженню комунікацій у забезпеченні командної роботи компаній під впливом сучасних викликів в умовах становлення інформаційно-інтелектуальної економіки. Командоутворення розглядається важливою задачею сучасної системи менеджменту, а діяльність управлінської команди на засадах лідерства розглядається нами одним із головних критеріїв адаптивності до сучасних трансформацій, запорукою успіху та процвітання господарюючого суб’єкта. Здійснено історико-еволюційний аналіз до категорій «комунікація» та «комунікаційний процес». Доведено, що розвиток цифрових технологій (цифрові компетенції, цифровий етикет тощо) розширив значення комунікації, яка інтегрує емоційну залученість і підтримку командного духу, що розглядаються вирішальними факторами успіху організації, сприяючи її загальній ефективності та згуртованості команди для вирішення стратегічних задач. Систематизовано основині елементи сучасного підходу до комунікаційного забезпечення командної роботи (у тому числі – в управлінській команді) на основі структурованих стратегій на засадах лідерства, зворотного зв’язку та адаптивності системи менеджменту до інформаційно-глобалізаційних викликів.
Посилання
Markovets, O. V., & Pazderska, R. S. (2019). Vykorystannia novitnikh tekhnolohii dlia zabezpechennia komunikatsii u sferi menedzhmentu orhanizatsii [Use of advanced technologies to ensure communication in the field of organization management]. Standartyzatsiia. Sertyfikatsiia. Yakist [Standardization. Certification. Quality], (6), 7–18. [in Ukrainian].
Shleiina, L. I., & Zymonova, O. V. (2024). Komunikatsiia yak fenomen v upravlinni [Communication as a phenomenon in management]. Zbirnyk Naukovykh Prats TDATU imeni Dmytra Motornoho. Ekonomichni Nauky [Collection of Scientific Papers of Dmytro Motornyi TDATU. Economic Sciences], (3(52)), 130–136. [in Ukrainian].
Eklof, M., & Ahlborg, G., Jr. (2016). Improving communication among healthcare workers: A controlled study. Journal of Workplace Learning, (28(1)), 81–96.
Marlow, S. L., Lacerenza, C. N., & Salas, E. (2017). Communication in virtual teams: A conceptual framework and research agenda. Human Resource Management Review, 27(4), 575–589. https://doi.org/10.1016/j.hrmr.2016.12.005
Zheng, M. (2015). Intercultural competence in intercultural business communication. Open Journal of Social Sciences, 3(3), 197–200. https://doi.org/10.4236/jss.2015.33029
Leis, M., & Wormington, S. (2025). Essential communication skills for leaders. Center for Creative Leadership (CCL). https://www.ccl.org/articles/leading-effectively-articles/communication-1-idea-3-facts-5-tips/
Lasswell, H. (1948). The structure and function of communication in society. In L. Bryson (Ed.), The communication of ideas (pp. 215–228). Harper and Brothers.
Combley, R. (Ed.). (2011). Cambridge Business English Dictionary. Cambridge University Press.
Shannon, C. E., & Weaver, W. (1949). The mathematical theory of communication. University of Illinois Press.
Yusuf, B. N. M. (2012). Communications and trust is a key factor to success in virtual teams collaborations. International Journal of Business and Technopreneurship, 2(3), 399–413.
Mathieu, J. E., Maynard, M. T., Rapp, T. L., & Gilson, L. L. (2008). Team effectiveness 1997–2007: A review of recent advancements and a glimpse into the future. Journal of Management, 34(3), 410–476. https://doi.org/10.1177/0149206308316061
Dennis, A. R., Fuller, R. M., & Valacich, J. S. (2008). Media, tasks, and communication processes: A theory of media synchronicity. MIS Quarterly, 32(3), 575–600.
Stray, V. (2014). An empirical investigation of the daily stand-up meeting in agile software development projects [Doctoral dissertation, University of Oslo]. Series of dissertations submitted to the Faculty of Mathematics and Natural Sciences, University of Oslo, No. 1550.
Černe, M., Jaklič, M., & Škerlavaj, M. (2013). Authentic leadership, creativity, and innovation: A multilevel perspective. Leadership, 9(1), 63–85. https://doi.org/10.1177/1742715012455130
Neeley, T. B., Hinds, P. J., & Cramton, C. D. (2012). The (un)hidden turmoil of language in global collaboration. Organizational Dynamics, 41(3), 236–244.
Edmondson, A. C. (1999). Psychological safety and learning behavior in work teams. Administrative Science Quarterly, 44(2), 350–383.
Earley, P. C., & Mosakowski, E. (2004). Cultural intelligence. Harvard Business Review, 82(10), 139–146.
Tubre, T. C., & Collins, J. M. (2000). A meta-analysis of the relationships between role ambiguity, role conflict, and job performance. Journal of Management, 26(1), 155–169. https://doi.org/10.1177/014920630002600104
Argote, L., & Ingram, P. (2000). Knowledge transfer: A basis for competitive advantage in firms. Organizational Behavior and Human Decision Processes, 82(1), 150–169. https://doi.org/10.1006/obhd.2000.2893
Reissner, S., & Pagan, V. (2013). Generating employee engagement in a public–private partnership: management communication activities and employee experiences. International Journal of Human Resource Management, 24(14), 2741–2759. https://doi.org/10.1080/09585192.2013.765497
Tyukhtenko, N. A., & Serezhchenkova, O. I. (2024). Digital transformation of the entrepreneurial environment in the context of socio-cultural changes in modern business. Economic Synergy, (4), 8–21. https://doi.org/10.53920/ES-2024-4-1
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
