Сторітелінг як інструмент розвитку критичного мислення у студентів-менеджерів
DOI:
https://doi.org/10.18524/2413-9998.2025.2(60).336740Ключові слова:
сторітелінг, критичне мислення, менеджмент, цифрова освіта, креативні навички, професійна підготовка, інструменти навчанняАнотація
У статті представлено результати міждисциплінарного дослідження, спрямованого на вивчення потенціалу сторітелінгу як інноваційного освітнього інструменту розвитку критичного мислення у студентів спеціальності «Менеджмент». Актуальність теми зумовлена потребою в нових педагогічних підходах, що здатні формувати в молоді навички аналізу, рефлексії, обґрунтованого прийняття рішень і ефективної комунікації – тобто тих компетентностей, які є фундаментальними для професійної діяльності сучасного управлінця.
У статті розглянуто теоретичні основи сторітелінгу, його функції у навчальному процесі, а також типологію цифрових форматів (інтерактивні історії, візуальний наратив, колективне сторітелінгування, мультимедійні проєкти). Окрему увагу приділено поєднанню сторітелінгу з обчислювальним мисленням, що забезпечує комплексний розвиток як аналітичних, так і креативних здібностей. Науково обґрунтовано, що наративні методи сприяють не лише засвоєнню знань, а й розвитку здатності ставити запитання, критично осмислювати інформацію, шукати альтернативи та аргументувати власну позицію.
Емпіричну частину дослідження становить онлайн-опитування, що було проведене серед 75 студентів спеціальності «Менеджмент» різних курсів. Результати свідчать про позитивне ставлення молоді до методу сторітелінгу, зацікавленість у його застосуванні та визнання його ефективності у розвитку критичного мислення. Водночас виявлено недостатню практику активних форм сторітелінгу (створення історій, рольові ігри), що обмежує потенціал цього підходу.
Автори наголошують на доцільності інтеграції сторітелінгу у навчальні програми для майбутніх менеджерів як обов’язкової компоненти формування гнучкого, міждисциплінарного та компетентнісно орієнтованого освітнього середовища, здатного відповідати викликам сучасного світу.
Посилання
Abdushelishvili, L. (2024). Pedagogical power of story-telling in high education to develop critical thinking. Education and New Developments, 1, 563–566. https://doi.org/10.36315/2024v1end125
Romani Pillpe, G., & Macedo Inca, K. S. (2022). Storytelling para el desarrollo del pensamiento crítico en estudiantes de un instituto de Ica, 2021. Revista de Investigación Cañetana, 1(1), 13–17. https://doi.org/10.60091/ric.2022.v1n1.04
Wiwikananda, S. K. S., & Susanti, A. (2022). Improving students’ critical thinking skills through digital storytelling on narrative text. Pioneer: Journal of Language and Literature, 14(2), 356–375. https://doi.org/10.36841/pioneer.v14i2.1685
Alshaye, S. (2021). Digital storytelling for improving critical reading skills, critical thinking skills, and self-regulated learning skills. Cypriot Journal of Educational Sciences, 16(4), 2049–2069. https://doi.org/10.18844/cjes.v16i4.6074
Trigos, F., & Pérez-González, M. E. (2023). A transdisciplinary framework that integrates multi-engaging educational tools in active learning experiences to enhance student critical thinking. In Leveraging Transdisciplinary Engineering in a Changing and Connected World (pp. 623–632). IOS Press. https://doi.org/10.3233/atde230658
Shrestha, P. R. (2024). Storytelling as a pedagogy to scaffold critical thinking skills: A thematic review. Journal of NELTA Koshi (JoNK), 2(1), 1–14. https://doi.org/10.3126/jonk.v2i1.69653
Dewi, K. T. K. (2021). Thinking critically through storytelling technique: Enhancing students’ HOTS and English speaking skill. Journal of Educational Study, 1(1), 67–75. https://doi.org/10.36663/joes.v1i1.151
Rosyid, A., Nur Fauzia, Darma, D. B., Abida, F. I. N., & Iye, R. (2025). The impact of digital storytelling applications on enhancing critical thinking abilities in higher education students. Room of Civil Society Development, 4(1), 79–89. https://doi.org/10.59110/rcsd.497
Chen, H., & Chuang, Y. (2020). The effects of digital storytelling games on high school students’ critical thinking skills. Journal of Computer Assisted Learning, 37(1), 265–274. https://doi.org/10.1111/jcal.12487
Wuthnow, J. (2023). Multimodal literacies and critical reflexivity: Digital storytelling as a 21st century tool for learning developers. Journal of University Teaching and Learning Practice, 20(4). https://doi.org/10.53761/1.20.4.02
Sapan, N. S. (2024). Exploring the impact of digital storytelling on reading and critical thinking: A preliminary study. International Journal of Modern Education, 6(23), 50–63. https://doi.org/10.35631/ijmoe.623005
Bilici, S., & Yilmaz, R. M. (2024). The effects of using collaborative digital storytelling on academic achievement and skill development in biology education. Education and Information Technologies, 29(15), 20243–20266. https://doi.org/10.1007/s10639-024-12638-7
Wu, T.-T., Silitonga, L. M., & Murti, A. T. (2024). Enhancing English writing and higher-order thinking skills through computational thinking. Computers & Education, 213, 105012. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2024.105012
Küçükaydın, M. A., Çite, H., & Ulum, H. (2024). Modelling the relationships between STEM learning attitude, computational thinking, and 21st century skills in primary school. Education and Information Technologies, 29(13), 16641–16659. https://doi.org/10.1007/s10639-024-12492-7
Haşlaman, T., Mumcu, F. K., & Uslu, N. A. (2024). Fostering computational thinking through digital storytelling: A distinctive approach to promoting computational thinking skills of pre-service teachers. Education and Information Technologies, 29(14), 18121–18147. https://doi.org/10.1007/s10639-024-12583-5
Mou, T.-Y. (2024). The practice of visual storytelling in STEM: Influence of creative thinking training on design students’ creative self-efficacy and motivation. Thinking Skills and Creativity, 51, 101459. https://doi.org/10.1016/j.tsc.2023.101459
Dales, A., Padfield, R., & Bridge, G. (2024). Critical sustainability stories: How communicators can translate the complexity of the climate emergency and shape public narratives. Geoforum, 150, 103963. https://doi.org/10.1016/j.geoforum.2024.103963
Alterio, M., & McDrury, J. (2003). Learning through storytelling in higher education: Using reflection and experience to improve learning. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203416655
Bruner, J. S. (1990). Acts of meaning. Harvard University Press. https://books.google.com/books?id=YHt_M41uIuUC
Ennis, R. H. (2011). Critical thinking: Reflection and perspective (Part II). Inquiry: Critical Thinking Across the Disciplines, 26(2), 5–19. https://www.pdcnet.org/inquiryct/content/inquiryct_2011_0026_0002_0005_0019
Facione, P. A. (1990). Critical thinking: A statement of expert consensus for purposes of educational assessment and instruction (The Delphi Report). American Philosophical Association. https://philarchive.org/archive/faccta
Krupskyi, O., & Stasiuk, Yu. (2023). Vykorystannia storitelingu v tsyfrovii epozi: mozhlyvosti ta obmezhennia. In Tendentsii ta perspektyvy rozvytku ekonomiky Ukrainy v umovakh suchasnykh vyklykiv: materialy ХV Vseukr. nauk.-prakt. konf. (Cherkasy, April 19–20, 2023) (pp. 99–101). http://csbc.edu.ua/documents/student/190423.pdf#page=100
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
