Подання

Керівництво для авторів

ПРАВИЛА ПОДАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ РУКОПИСУ до збірника наукових праць 
«РИНКОВА ЕКОНОМІКА: СУЧАСНА ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА УПРАВЛІННЯ»

1. У виданні публікуються результати оригінальних досліджень, в яких висвітлюються актуальні питання економіки та управління підприємствами; теорії та практики сучасного менеджменту; маркетингу, інноваційної та інвестиційної діяльності; бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту; фінансів та податкової політики; математичних методів та інформаційних технологій в економіці та інших галузей управлінської та економічної науки.

2. До друку приймаються оригінальні, ніде раніше не опубліковані статті українською чи англійською мовами, які відповідають назві та тематиці збірника. 

3. Обсяг статті – від 12 до 40 тис. знаків без врахування анотацій та списку використаних джерел.  

4. Кількість авторів – не більше трьох. Для статті, одноосібний автор якої не має наукового ступеня необхідно додати засвідчену рецензію від особи з науковим ступенем. 

5. Рукопис статті, складений згідно наведених нижче вимог подається до редакції у формі файлу з назвою “Автор_Назва статті", який надсилається на електронну адресу редакції rinek@onu.edu.ua. 

6. Разом із поданням рукопису автори заповнюють довідку про автора (-ів)

7. Рукопис статті не повинен містити заборонених до друку матеріалів, оскільки журнал є відкритим джерелом інформації. Автори повинні подавати оригінальні наукові статті, а якщо автори використовували роботи та / або вислови інших людей, вони повинні бути належним чином процитовані у тексті. Плагіат у всіх його формах розцінюється як неетична поведінка і є неприйнятним. 

8. Рукопис статті повинен являти собою оригніальну, ніде раніше не опубліковану,  самостійну роботу автора (-ів). Автор не повинен подавати статтю, в якій описується по суті одне й те саме дослідження, у більш ніж одне наукове видання. Порушення йього правилв розцінюється як неетична поведінка і є неприйнятним. Автор також не повинен подавати на розгляд раніше опубліковані статті. У випадку, якщо автор у вторинній публікації використовує матеріали попередніх праць, він має навести посилання на найостаннішу з них, у якій ці результати використані, наведені чи узагальнені. 

9. Редколегія має право на рецензування, редакційні виправлення, скорочення та відхилення статей. Відповідальність за зміст, достовірність та оригінальність статті несе автор.

10. Наукові статті, що надійшли до редколегії, обов’язково проходять подвійне «сліпе» рецензування, після чого відповідальний секретар редакції повідомляє авторів про позитивне чи негативне рішення щодо прийняття статті для публікації у збірнику. 

11. Текст статті повинен мати структуру, наведену нижче. Структурні елементи обов'язково зазначаються у тексті. 

• Вступ. Вступ має окреслити проблематику статті та містити обґрунтування її актуальності. У цьому розділі слід дотримуватись лаконічності та чіткості викладу, утриматись від використання таблиць та рисунків. 
• Огляд літератури. Цей розділ повинен містити огляд праць науковців, які зробили внесок у дослідження тематики статті упродовж декількох попередніх років. Слід стисло навести основні результати та процитувати відповідні роботи з урахуванням як релевантних міжнародних публікацій, так і робіт вітчизняних авторів. Не допускаються посилання на підручники та інші навчально-методичні видання, слід уникати без нагальної потреби цитування матеріалів з нерецензованих видань (блоги, сайти, інформаційні матеріали тощо). Критичний аналіз літератури має вказувати на існуючу проблему, яка ще не вирішена. З цього аналізу має логічно слідувати мета дослідження.
• Мета та завдання. Мета вказує на розв'язання проблеми, яка ще не вирішена. Це може бути виявлення певних закономірностей, визначення чинників впливу, виявлення механізму чи процесу, визначення особливостей, створення чи уточнення концепцій, підходів та методів,  розробка моделі (методу) тощо. Формулювання мети статті повинно бути змістовним, конкретним та чітким, без загальних фраз. На основі мети формулюються завдання дослідження. Завдання визначають що саме потрібно було дослідити, вивчити та зробити для досягнення поставленої мети. Завдання визначають методи дослідження. 
• Методи дослідження. У цьому розділі визначається об’єкт дослідження та описується як були одержані результати, але самі вони не наводяться. Стисло описується процес дослідження; обладнення, якщо якесь застосовувалось; програмне забезпечення (спеціальні застосунки для автоматизації дослідження та (чи) опрацювання результатів, стандартні пакети прикладних програм, як наприклад MS Office чи його компоненти вказувати не потрібно; теоретичні методи, умови експерименту чи спостереження. 
• Результати та обговорення. Результати наводяться у вигляді тверджень, рисунків, таблиць, підсумкових формул. Обговорення має включати Інтерпретацію результатів, визначення того, наскільки та чим вони відрізняються від відомих з літератури та описаних у огляді літератури, авторське пояснення причин одержаних результатів, у чому полягає їхнє значення для розвитку відповідної теорії та практики, якими були обмеження проведеного дослідження. та якими з огляду на результати виглядають перспективи подальших досліджень.
• Висновки. Висновки мають стисло та змістовно підсумувати обговорення та навести сутність одержаних результатів, їхнє пояснення та значущість. 

12. Просимо авторів використовувати науковий стиль, фахову лексику та термінологію, але одночасно робити виклад максимально зрозумілим, використовувати наскільки можливо просту та зрозумілу мову, не обтяжувати текст складними реченнями та оборотами. Слід уникати використання жаргонних, діалектних, застарілих та малозрозумілих слів та виразів.

13. Правила оформлення рукописів наведені нижче. Редакція не розглядає і повертає рукописи, що оформлені з порушенням цих правил. 

• Рукопис виконується на аркушах формату А4 у книжковій орієнтації; 
• Береги 2 см з кожного боку аркуша; 
• Сторінки не нумеруються; 
• Набір здійснюється в один стовбець; 
• Шрифт Times New Roman, 14 кегль, одинарний міжрядковий інтервал; 
• Абзацний відступ 1,25 см; 
• Вирівнювання тексту за шириною.
• Усі графічні об'єкти (рисунки, графіки) мають бути згруповані. Скановані об'єкти не допускаються. Слід наводити мінімально необхідну кількість таких об'єктів – лише ті, які є критично потрібними для викладу змісту статті. 
• Формули набираються виключно у редакторі MathType або з застосуванням інструментів LaTeX. Слід наводити мінімально необхідну кількість формул, які є частиною результатів чи аргументації. 
• Слід розрізняти дефіс, знак мінус та тире, вони усі мають різну довжину, а дефіс та тире є різними знаками пунктуації, щодо яких застосовуються окремі правила. 
• Також слід пам'ятати, що після будь-якого знаку пунктуації обов'язково слід ставити пробіл. Отже, писати «університет імені І.І.Мечникова» – неправильно, правильно: «університет імені І. І. Мечникова». Для того, щоб ініціали та прізвище не розривалися між рядками, слід використовувати нерозривний пробіл (Windows: Ctrl+Shift+ПРОБІЛ; Mac: Option+ПРОБІЛ). 
• Не слід використовувати у тексті лігатури та символи грошових одиниць (₴, £, $, € тощо).
• Пам'ятайте про стягнення деяких слів (наприклад, млн чи млрд пишуться без крапки, якщо тільки не стоять наприкінці речення). 
• У тексті слід використовувати загальноприйняті скорочення. Авторські скорочення мають бути роз'яснені при першій появі. 
• Коли у тексті згадується якийсь дослідник, то треба писати спочатку ініціали, а потім прізвище, а не навпаки, і пам'ятайте про необхідність пробілу після точки в ініціалах. Наприклад, «як показано у дослідженні А. І. Іванова … »
• Збірник послуговується чинним Правописом української мови. Просимо звернути увагу на відмінності, яки ним запроваджуються. Факультативні правила застосовуються за бажанням авторів. 

14. Стаття поинна мати настуну структуру:  

• УДК
• JEL
• Прізвище та ініціали автора, його місце роботи та контактні дані
• Назва статті
• Анотація українською мовою (400 - 500 знаків без пробілів)
• Ключові слова (3 – 10 ключових слів)
• Основний текст
• Перелік використаних джерел, складений відповідно до вимог ДСТУ 8302:2015 р. 
• Дата відправлення статті до редакції
• Прізвище та ініціали автора, його місце роботи та контактні дані англійською мовою
• Назва статті англійською мовою
• Розширена анотація (Abstract) англійською мовою (1800 - 2000 знаків без пробілів)
• Ключові слова (Keywords) англійською мовою (3 – 10 ключових слів)
• Перелік використаних джерел (References), оформлений згідно з стандартом АРА
  
  Якщо стаття подається англійською мовою, то назва, відомості про автора, розширена анотація англійською та список використаних джерел англійською (References, APA 6) подається на початку, а відомості про автора, назва, анотація українською та перелік використаних джерел, складений згідно з ДСТУ – у кінці. 

15. Список використаних джерел створюється у порядку появи у тексті та оформлюється згідно з ДСТУ 8302:2015. Посилання у тексті оформлюється номером джерела у списку у квадратних дужках, наприклад [1]. За потреби, номер сторінки додається через кому після номеру джерела. наприклад [1, c. 78], або [2, c. 35-40; 3, c. 55]. Різні джерела в межах одного цитування відділяються один від одного крапкою з комою [1; 2], або тире [1 – 3]. Для оформлення списку використаних джерел згідно з стандартом можна використовувати веб-сервіс, нипрклад, Grafiati

16. References створюються за стандартом APA 6. Для оформлення списку також  можна використовувати веб-сервіс Grafiati.

17. Транслітерацію українських назв публікацій та джерел слід робити з використанням сучасних правил транслітерації українських назв, можна скористатись сервісом http://ukrlit.org/transliteratsiia або Grafiati. Якщо україномовні стаття та джерело мають офіційні назви англійською, що наразі є поширеною практикою, то замість транслітерації треба наводити саме їх: назва статті та джерела англійською, як зазначено на сайті видання чи у друкованому примірнику.