МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ ЕКОНОМІКИ ТА ТЕОРІЇ ИНСТИТУТОВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18524/2413-9998.2018.1(38).135303

Ключові слова:

інституційна класична теорія, історія економіки та теорія інститутів, духовні продуктивні сили, модель реінтеграції людини, макроекономічне і мікроекономічне розвиток, постіндустріальне суспільство, економіка знань, інноваційний процес, інтелектуальне і креативний розвиток суспільства

Анотація

У статті розглядаються базові аспекти реалізація методологічного підходу в системі інверсійного з’єднання раціоналізації корінних понять з інноваційною моделлю трирівневої реінтеграції людини в економічній історії та теорії. Доводиться необхідність подальшого розвитку духовних продуктивних сил суспільства, як основи формування інноваційної економіки і економіки знань. Пропонується модель розширення і поглиблення інституційної теорії на основі історико-економічних досліджень галузевих і міжгалузевих інститутів, а також їх внутрішніх організаційних підсистем в сучасних ТНК, альянсах і кластерах

Посилання

Bеst, М. (2002). Novaia konkurentsiia. Insituty i promyshlennoe razvitie [New competition. Institutes and industrial development]. Moskva. [in Russian].

Оbushenie rynka [Market training]. Moskva : Ekonomika. [in Russian].

Zveriakov, M. I. (2017). Globalizatssia i deindustrializatsiia : soderzhanie, protivorechie i sposoby ikh resheniia [Globalization and de-industrialization : content, contradiction and methods of their solution]. Ekonomika Ukrainy. – Economy of Ukraine, № 12, pp. 3-12. [in Russian].

Institutsionalnaia arkhitektonika i dinamika ekonomicheskikh preobrazovanii [Institutional architectonics and dynamics of economical transformations]. Kharkov : Fort. [in Russian].

Kembridzhskaia ekonomicheskaia istoriia Evropy novogo i noveishego vremeni [Cambridge economical theory of Europe of the new and newest time]. Moskva : Institut Gaidara. [in Russian].

Kolander, G. (2009). Revoliutsionnye znachenie teorii slozhnosti [Revolutionary importance of the theory of difficulties]. Voprosy Ekonomiki. – Questions of Economics, № 1. pp. 84-108. [in Russian].

Nort, D. (2000). Instytutsii, instytutsiini zminy ta funktsionuvannia ekonomiky [Institutions, institutional changes and economics’ functioning]. Kyiv : Osnovy. [in Ukrainian].

Problemy sovremennoi ekonomiki i institutsiionalnaia teoriia [Issues of the modern economy and institutional theory]. Donetsk. [in Russian].

Uperenko, N. A. (2013). Evoliutsiia sviazei ekonomicheskoi istorii i ekonomicheskoi teorii – Istorik-ekonomist S. Ya. Borovoi i problem sovremennoi istorii ekonomiki [Evolution of the relationships between the history of eceonomics and eceonomical theory – Historian and economist S. Ya. Borovoi and issues of the modern history of economics]. Odessa. [in Russian].

Furbotn, E. G. & Rikhter, R. (2005). Instituty i ekonomicheskaiia teoriia [Institutes and economic theory]. [in Russian].

Khiks, Dt. (2003). Teoriia ekonomicheskoi istorii [Theory of economical history]. Moskva : Voprosy ekonomiki. [in Russian].

Khodzheon, D. (2003). Ekonomicheskaia teoriia i instituty [Economic theory and institutes]. Moskva. [in Russian].

Chukhno, A. A., Leonenko, P. M. & Yukhimenko, P. U. (2010). Institutsionalno-informatsiina ekonomika [Institutional and informational economics]. Kyiv: Znannia. [in Russian].

Shastitko, A. E. (2009). Novaia institutsionalnaia ekonomicheskaia teoriia [New institutional economical theory]. Moskva. [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-07-23

Як цитувати

Уперенко, Н. А., & Кузнецов, Э. А. (2018). МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ ЕКОНОМІКИ ТА ТЕОРІЇ ИНСТИТУТОВ. Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління, 17(1(38), 9–26. https://doi.org/10.18524/2413-9998.2018.1(38).135303

Номер

Том 17 № 1(38) (2018)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).