МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ: СТРУКТУРА БІЗНЕС-МОДЕЛІ ТА ДЖЕРЕЛО ЇЇ ІННОВАЦІЙ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2413-9998.2018.2(39).144904Ключові слова:
бізнес-модель, комплементарні активи, морський торговельний порт, генерація інноваційАнотація
У статті розглянута структура бізнес-моделі, описуються додаткові активи на випадок морського торговельного порту як основи створення бізнес-моделі. Використання додаткових активів вивчається в контексті операційних стратегій для отримання економічної ренти у випадку продажу; формування спільного підприємства, державно-приватного партнерства; підписання концесійного лізингу або ліцензування прав доступу до додаткових активів. Визначено властивості комплементарних активів, зокрема: синергетичний ефект можна забезпечити у випадку одночасного розвитку додаткових активів; унікальність додаткових активів призводить до монополії власника; право власності на додаткові активи має вирішальне значення для визначення одержувача доходу.
Спеціалізованими комплементарними активами морського порту визначено: репутацію; бренд; сформовані кластери; мережи дистрібуції; досвід та кваліфікація спеціалістів; експертиза; громада морського порту; інформаційні бази даних. Загальними додатковими активами пропонується розглядати: інфраструктуру; обладнання; контрольні та контрольно-пропускні потужності (митний контроль); комп'ютери та системи автоматизації; соціальні мережі, ERP-мережі; угоди з державою та муніципалітетом.
Отримання права доступу на додаткові активи відбувається залежно від їхнього роду і можливо завдяки формуванню спільного підприємства, державно-приватного партнерства, стратегічного альянсу та ліцензування, угод про надання пільгових або аутсорсингових послуг для використання додаткових активів. Відповідно до визначення бізнес-моделі, доцільність залучення додаткових активів як основи формування бізнес-моделі є обґрунтованою через їх здатність надавати монопольне становище власника додаткових активів. Додаткова вартість, яку вимагає замовник, створюється внаслідок синергетичної взаємодії додаткових активів. Таким чином, застосування ресурсу відбувається в умовах збільшення доданої вартості, яка створюється підприємством.
Посилання
Menger, К. (1992). The Foundation of political economy. The Austrian school in political economy. Мoscow : Economy.
Viser, F. (1992). Theory of public economy. The Austrian school in political economy. Мoscow : Economy.
Abuzyarova, M. I. (2015). The complementarily of companies’ assets as an effective tool for managing innovation projects. London Journals in Economics, Marketing, Finance, Business and Innovation, Vol. 2. pp. 7-17.
Milgrom, P. &, Roberts, J. (1990). The Economics of Modern Manufacturing: Technology, Strategy, and Organization. The American Economic Review, № 80 (3), pp. 511-528.
Teece, Dj. (1986). Profiting from technological innovation: implications for integration, collaboration, licensing and public policy. Research Policy, № 15, pp. 285-305.
Teece, Dj. (1986). Profiting from technological innovation: implications for integration, collaboration, licensing and public policy. Research Policy, № 15, pp. 285-305.
Hamel, G. (1991). Learning in international alliances. Strategic Management Journal, Vol. 12, pp. 83-103.
Pastor-Agustín, G., Marisa Ramírez-Alesón, M. & Espitia-Escuer, M. (2011). Complementary Assets and Investment Decisions. Emerging Markets Finance & Trade, November–December, Vol. 47, Supplement 5, pp. 25-39.
Pastor-Agustín, G., Marisa Ramírez-Alesón, M. & Espitia-Escuer, M. (2011). Complementary Assets and Investment Decisions. Emerging Markets Finance & Trade, November–December, Vol. 47, Supplement 5, pp. 25-39.
Pek-Hooi, S. & Jiang, Y. (2010). Institutional environment and complementary assets: Business strategy in China’s 3G development. Asia Pacific Journal of Management, December, pp. 646-675.
Rothaermel, F. T. & Hill Charles, W. L. (2005). Technological discontinuities and complementary assets: a longitudinal study of industry and firm performance. Organization Science, Vol. 16, № 1, January–February, pp. 52-70.
Teece, Dj. (1986). Profiting from technological innovation implications for integration, collaboration, licensing and public policy. Research Policy, № 15, pp. 285-305.
Tripsas, M. (1997). Unraveling the process of creative destruction: Complementary assets and incumbent survival in the typesetter industry. Strategic Management Journal, № 18, pp. 119-142.
Rothaermel, F. T. & Hill Charles, W. L. (2005). Technological discontinuities and complementary assets: a longitudinal study of industry and firm performance. Organization Science, Vol. 16, № 1, January–February, pp. 52-70.
Tripsas, M. (1997). Unraveling the process of creative destruction: Complementary assets and incumbent survival in the typesetter industry. Strategic Management Journal,. № 18, pp. 119-142.
Teece, Dj. (1986). Profiting from technological innovation implications for integration, collaboration, licensing and public policy. Research Policy, № 15, pp. 285-305.
Lerner, J. & Merges, R. (1998). The control of technology alliances: An empirical analysis of the biotechnology industry. Journal of Industrial Economics, № 46, pp. 125-156.
Teece, Dj. (1992). Competition, cooperation, and innovation. Organizational arrangements for regimes of rapid technological progress. Journal of Economic Behavior Organisations, № 18, pp. 1-25.
Rothaermel, F. T. (2001). Complementary assets, strategic alliances, and the incumbent’s advantage: An empirical study of industry and firm effects in the biopharmaceutical industry. Research Policy, № 30, pp. 1235-1251.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу є авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій. Ніяка частина опублікованого матеріалу не може бути відтворена без попереднього повідомлення та дозволу автора.
