КОНЦЕПТУАЛЬНА ОПТИМІЗАЦІЯ ГНУЧКОГО МАШИНОБУДІВНОГО ВИРОБНИЦТВА
DOI:
https://doi.org/10.18524/2413-9998.2020.1(44).198362Ключові слова:
система, виробництво, гнучке, організація, модуль, оптимізація, функція, цикл, механізмАнотація
На основі використання імітаційного моделювання показано підходи до визначення сутності концептуальної оптимізації, як необхідного елементу передпланових досліджень, який на даний час недостатньо розвинуто. Для вирішення протиріч у цілісності процесу створення і дослідження комплексно-автоматизованого виробництва у роботі виділені саме такі протиріччя та напрями проведення новітніх розробок з гнучкого виробництва: узгодження нарастаючого змісту в технології, конструкції та управлінні виробництвом; інтеграцію модульних локальних систем нової якості; стабілізацію і зниження вартості засобів виробництва; стабілізацію і підвищення рівня автоматизації виробництва.
У роботі обґрунтовано необхідність орієнтації новітніх розробок з оптимізації гнучкого промислового виробництва у наступних напрямах: моделювання проектних задач у процесі передпланових досліджень з обґрунтуванням способу формування системних функцій і механізмів їх організації; формування способів організації та дискретної формалізації функціональних циклів проходження об’єктів через виробничу систему; регулювання технологічного інтервалу, що диктує принцип функціонування гнучкої системи і новий спосіб організації виробництва; оформлення системного варіанту гнучкого виробництва з діапазонами параметрів внутрішньої організації.
Запропонований у роботі підхід сприяє: підвищенню циклової та технологічної продуктивності, яка буде випереджати витрачені інвестиції; високу гнучкість переходу на нову, постійно змінюючу, продукцію; якісне оновлення продукції при низькій енергозабезпеченості та високому коефіцієнті використання ресурсів; підвищенню комфортності умов праці, екологічній безпеці по відношенню до діючих технологій. Але високопродуктивні гнучкі системи можуть забезпечити привласнені їм якості за умов належної зміни оточуючого середовища і умов застосування нової техніки, тобто модульної організації виробництва.
Апробація результатів дослідження відбувалася на реально діючій гнучкій виробничій системі з механічної обробки корпусних деталей на верстатобудівельному підприємстві.
Посилання
Darovskikh, V. D. (2003). Tekhnolohichnyi instrument prohresa [Technological tool of progress]. ITR. - ITR, 1 (25), 16-19 [in Ukrainian].
Dudiuk, D. L., Mazepa, S. S. & Mysyk, M. M. (2014). Hnuchke avtomatyzovane vyrobnytstvo i robotyzovani kompleksy [Flexible automated production and robotic systems]. Lviv: Mahnoliia 2006 [in Ukrainian].
Zakharchenko, V. I., Merkulov, N. N. & Shyriaieva, L. V. (2011). Innovatsionnoe razvitie v Ukraine: nauka, tekhnolohiia, praktika [Innovative development in Ukraine: science, technology, practice]. Odessa: Favoryt [in Russian].
Kolosov, A. M., Kolosova, K. A. & Shtapauk, H. P. (2016). Upravlinnia stiikistiu pidpryiemstva [Enterprise sustainability management]. Starobilsk: Vydavnytstvo LNU imeni Tarasa Shevchenka [in Ukrainian].
Korobetskyi, Yu. P. & Ramazanov, S. K. (2003). Imitatsiini modeli u hnuchkomu vyrobnytstvi [Simulation models in flexible production]. Luhansk: Vydavnytstvo SNU im. V. Dalia [in Ukrainian].
Petrovych, Y. M. (2013). Upravlinnia diialnistiu orhanizatsiino-vyrobnychykh system [Management of organizational and production systems]. Kyiv: Znannia [in Ukrainian].
Yakovlev, A. I. (2007). Orhanizatsiia promyslovoho vyrobnytstva [Organization of industrial production]. Kharkiv: NTU «KhPI» [in Ukrainian].
Sachko, N. S. (1997). Teoreticheskie osnovy orhanizatsii proizvodstva [Theoretical foundations of organization of production]. Minsk: Dizain PRO [in Russian].
Titov, V. V. (1981). Optimizatsiia priniatiia reshenii v upravlenii proizvodstvom [Decision making optimization in production management]. Novosibirsk: Nauka [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу є авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій. Ніяка частина опублікованого матеріалу не може бути відтворена без попереднього повідомлення та дозволу автора.