АНАЛІЗ ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ ПРОТИРІЧ ЕФЕКТИВНОСТІ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ ПРОЕКТУ

Анотація

Загальноприйнятим вважається наступне правило оцінки ефективного проекту:
якщо NPV > 0, то PI > 1, IRR >i (проект ефективний),
якщо NPV < 0, то PI < 1, IRR < і (проект не ефективний),
якщо NPV = 0, то PI = 1, IRR = i (нульова ефективність),

Але, традиційно використовувані більшістю теоретиків та аналітиків дисконтованіпоказники ефективності проектів у ряді випадків не відображають реальну прибутковість (збитковість) проекту. Більшість авторів, таких як: Карпов В.А., Кудрявцев В.А., Демидович Б.П., Горбаченко С.А., Аванесов Е.Т., Соколова О.Є, Брігхем Е.Ф. і аналітиків використовують набір критеріїв ефективності, що відображають з різних сторін реалістичність проекту.Як основний вимірник прибутковості проекту, скоректованого з урахуванням тимчасового фактора, використовують показник чистого приведеного доходу (net present value, NPV). Дана величина характеризує загальний абсолютний результат інвестиційної діяльності, її кінцевий ефект. Під NPV розуміють різниця дисконтованих на один момент часу показників доходу В(t) і витрат на реалізацію проекту C(t). У цьому випадку t – є номером року життєвого циклу проекту. Якщо доходи й витрати представлені у вигляді потоку надходжень, то NPV дорівнює сучасній величині цього потоку. Величина NPV є основою для визначення інших вимірників ефективності. Крива ефективності починається із точки ΣR(t) при i=0 (негативні значення ставок порівняння ми не розглядаємо в нашій статті) і швидко знижується до критичного значення IRR у якому NPV=0. Далі з ростом i NPV≤0. Другий варіант - збільшення грошового потоку до кінця життєвого циклу проекту. Цей варіант за формою повторює попередній, однак, з більш високою крапкою сумарного грошового потоку – ΣR(t) і більшої IRR (за інших рівних умов). У програмних продуктах, призначених для автоматизації розрахунку ефективності проектів, використовують в основному дві моделі росту грошових потоків. У третьому випадку, для спостережуваних на практиці потоків платежів, залежність не буде настільки рівною й "правильною". Картина розглянутої залежності стає іншою, якщо члени потоку міняють знаки більше одного разу. На наш погляд, така ситуація виникає внаслідок того, що в розрахунки показників ефективності включаються витрати, які дисконтуються одночасно з доходами і тим самим, чисельно збільшують дисконтований рівень прибутковості проекту (при дисконтуванні негативної величини витрат збільшується сумарна прибутковість). Хоча, якщо виходити з теорії цінності грошей у часі, саме витрати народжують майбутню вартість – PV. Тобто в кожний період часу t витрати С(t) породжують майбутні доходи B(t). За змістовим  навантаженням С(t) є для періоду t первісною величиною P для майбутнього потоку доходів B(t), тому включати витрати в розрахункову дисконтовану частину показника ефективності проекту, на наш погляд, не доцільно. Правило NPV > 0, PI > 1, IRR >i діє не завжди. У деяких варіантах реалізації проектів (спонсорство, кредити з відстрочкою платежів, інші форми інвестування за рахунок позикових коштів) це правило можуть не відображати реальної прибутковості (збитковості) проекту. Для подібних проектів пропонується розраховувати показник сумарного дисконтованого доходу за вирахуванням сумарних витрат за проектом за весь життєвий цикл проекту – PVNC, якщо його значення менше нуля, то такий проект слід відхилити, оскільки сумарні дисконтовані доходи не покривають загальні витрати за проектом. У свою чергу, розрахунок показників ефективності повинен супроводжуватися економічним аналізом грошових потоків проекту.